Актуальність теми. В умовах ринкової конкуренції підприємствам для забезпечення довгострокової господарської діяльності необхідно ефективно використовувати виробничі ресурси. Сучасні підходи до дослідження діяльності суб’єктів господарювання спираються на оцінювання економічної ефективності використання ресурсів, визначення факторів та ступеня їх впливу на формування отриманих результатів, окреслення стратегічних перспектив та прогнозування подальшого розвитку. Водночас реалізація стратегії стійкого розвитку підприємств харчової промисловості передбачає ефективне використання виробничих ресурсів, досягнення задовільного фінансового стану й постійне забезпечення населення якісними продуктами харчування за прийнятними цінами.
Серед зарубіжних дослідників, праці яких присвячено проблемам розвитку теорії стратегічного управління, варто відзначити І. Ансоффа (Ansoff I.), А. Томпсона (Thompson A.), Дж. Стрикленда (Strickland J.), А. Чандлера (Chandler A.), Г. Мінцберга (Mintzberg H.). Питанням визначення суті виробничого потенціалу підприємства, його діагностування та розвитку значну увагу в своїх наукових надбаннях приділили А. Б. Бутнік-Сіверський, Т. В. Березянко, Л. П. Гевлич, О. О. Гетьман, Ю. А. Горбачук, І. З. Должанський, Т. О. Загорна, А. О. Заїнчковський, С. І. Іщук, Л. А. Квятковська, І. О. Кузнецова, Н. С. Краснокутська, Д. Ф. Крисанов, А. П. Міщенко, Н. М. Соломянюк, Г. М. Тарасюк, П. А. Фоміна, З. Є. Шершньова та багатьох інших.
Відповідно до спрямованості своїх наукових інтересів кожен вчений досліджує виробничий потенціал переважно в системі загального управління, діагностування стану та ефективності використання його складників без урахування їх взаємозв’язків та орієнтації на стратегічні перспективи розвитку. Проте сучасний стан виробничого потенціалу вітчизняних хлібопекарських підприємств потребує управління на стратегічних засадах. У теоретичному аспекті, стратегічне управління підприємством вимагає подальшого розвитку за напрямом трактування сутності стратегічної діагностики виробничого потенціалу підприємства та визначення послідовності її проведення, формування стратегії подальшого розвитку виробничих можливостей суб’єкта господарювання та контролю за її реалізацією. Зазначені проблемні питання обумовили вибір теми, визначили мету, завдання та вплинули на архітектоніку побудови дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоретичні положення, наукові результати й висновки дослідження були скоординовані з тематикою науково-дослідних робіт Житомирського державного технологічного університету в межах тем: «Розвиток менеджменту суб’єктів господарювання Житомирського регіону» (№ ДР 0112U006056), де автором особисто здійснено діагностику виробничого потенціалу хлібопекарських підприємств Житомирської області та «Розробка методичних і практичних рекомендацій з прогнозування обсягів реалізації продукції (№ ДР 0114U004252), де автором особисто розроблено систему показників, які відтворюють процес стратегічної діагностики виробничого потенціалу хлібопекарських підприємств.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення теоретико-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо здійснення процесу стратегічної діагностики виробничого потенціалу хлібопекарських підприємств з урахуванням їх ефективного розвитку.
Відповідно до зазначеної мети в ході дослідження були поставлені та вирішені такі завдання:
– проаналізувати теоретичні засади змісту таких дефініцій, як «стратегічна діагностика підприємства», «виробничий потенціал підприємства», «стратегічна діагностика виробничого потенціалу підприємства»;
– опрацювати теоретичний та методичні підходи до процесу стратегічної діагностики виробничого потенціалу підприємства;
– окреслити структуру виробничого потенціалу підприємства та зв’язок його складників із зовнішнім і внутрішнім середовищем;
– здійснити поточну діагностику виробничого потенціалу хлібопекарських підприємств за існуючими методиками, обґрунтувати переваги й недоліки рівня їх відповідності цілям діяльності підприємств;
– обґрунтувати систему показників стратегічної діагностики виробничого потенціалу хлібопекарського підприємства, яка відтворює структуру та перспективи його ефективного розвитку;
– запропонувати методичний підхід до формування інтегрального показника стратегічної відповідності виробничого потенціалу хлібопекарського підприємства базовій та виробничій стратегії ефективного розвитку;
– встановити індикатори стратегічного розвитку виробничого потенціалу досліджуваних хлібопекарських підприємств для виконання діагностичної, прогностичної і контролюючої функцій;
– визначити перспективи підвищення ефективності виробничого потенціалу хлібопекарських підприємств з використанням індикаторів стратегічного розвитку.
Об’єктом дослідження обрано процес проведення стратегічної діагностики виробничого потенціалу хлібопекарських підприємств в системі їх ефективного управління.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та приклад
