Філоненко Є. А. Лікування пацієнтів із переломами ліктьового відростка за методикою блокованого остеосинтезу.

Об'єкт: переломи ліктьового відростка ліктьової кістки. Мета: покращити результати лікування хворих із переломами ліктьового відростка шляхом застосування блокованого остеосинтезу. Методи: клінічні, лабораторні та інструментальні (рентгенографія, комп’ютерна томографія), анкетування пацієнтів із використанням хворобоспецифічних опитувальників Mayo та DASH; аналіз анамнестичних даних і результатів клінічних досліджень згідно з розробленою картою реєстрації клінічних даних пацієнта; біомеханічне дослідження на стенді модельованих переломів ліктьового відростка на макетах із подальшою їх стабілізацією за методикою авторською та Weber; математичне моделювання із створенням кінцево-елементної моделі; статистичні. Уперше в результаті проведеного аналізу напружено-деформованого стану кінцево-елементних моделей ліктьової кістки з варіантами остеосинтезу ліктьового відростка після його переломів доведено, що за умов використання розробленого блокованого гвинта рівень максимальних напружень у ліктьовому відростку та на імплантаті в зоні перелому значно нижчий порівняно зі застосуванням спиць та дротяного серкляжа за методикою Weber за всіх видів навантаження (згинання, розтягнення). Встановлено, що остеосинтез ліктьового відростка, проведений блокованим гвинтом, за умов навантаження від 20 до 90 Н забезпечує більшу жорсткість фіксації відламків порівняно з методикою Weber. На підставі результатів експериментальних досліджень на фізичних моделях і математичного моделювання запропоновано спосіб металоостеосинтезу перелому ліктьового відростка за методикою блокованого гвинта, визначено показання до виконання цієї методики та розроблено алгоритм лікування переломів за вказаним методом. Запропонована методика малоінвазивного металоостеосинтезу переломів ліктьового відростка та системи для її виконання (Патент України № 73928) дала змогу навантажувати кінцівку в ранньому післяопераційному періоді, знизити термін непрацездатності хворих і в 97 % досягти відмінних результатів лікування. Розроблені показання до стабілізації перелому ліктьового відростка за методикою блокованого синтезу дають змогу диференційованого підходу до вибору методу лікування пацієнтів із переломами ліктьового відростка та стабілізації останнього після остеотомії, що в свою чергу забезпечує покращення результатів лікування вказаної категорії хворих. Представлено практичні рекомендації щодо застосування інтрамедулярного блокованого металоостеосинтезу для оптимізації процесу лікування постраждалих із переломами ліктьового відростка та його остеотомії, дотримання яких дає змогу підвищити якість лікування та зменшити терміни непрацездатності хворого. Результати дисертаційної роботи впроваджено в навчально-методичний процес кафедри ортопедії і травматології Вінницького національногомедичного університету ім. М.І. Пирогова, роботу травматологічного відділення Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова, травматологічного відділення та травмпункту МКЛШМД міста Вінниці. Травматологія та ортопедія.