Бен Абід М. .. Особливості нейрогуморальних факторів та ендотеліальної функції судин у хворих на артеріальну гіпертензію з гіперсимпатикотонією: диференційований вибір лікування

Робота присвячена підвищенню ефективності діагностики, лікування хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії в залежності від нейрогуморального статусу на підставі вивчення даних добового моніторингу артеріального тиску, кардіоваскулярного ремоделювання, варіабельності серцевого ритму, рівнів молекул клітинної адгезії, L-селектину, нітрогену та матриксної металопротеїнази-9. Обґрунтовано і рекомендовано рутинне проведення добового моніторування АТ та додаткового мониторингу ВСР всім пацієнтам із артеріальною гіпертензією, особливо з явищами симпатикотонії, враховуючи високу поширеність нічної гіпертензії та несприятливих циркадних профілів АТ, наявність частих життєзагрозливих порушень ритма для підбору ефективної та безпечної гіпотензивної терапії. Визначена роль L-селектина, як найбільш чуттєвого та специфічного маркера додаткових факторів стратифікації серцево-судинного ризику, тобто такого, що має найбільшу прогностичну значимість у пацієнтів з артеріальною гіпертензією з гіперимпатикотонією, що не досягли цільових рівнів артеріального тиску на амбулаторному етапі. Проведена порівняльна оцінка впливу двох схем гіпотензивної терапії на деформаційні властивості міокарда, діастолічну дисфункцію ЛШ, показники якості життя, вміст молекул клітинної адгезії, L-селектину, матриксної металопротеїнази-9 та показники ренін-ангіотензинової і симпатико-адреналової систем.