Ма С. -. Текстологічні засади виконавської інтерпретації у фортепіанній творчості (від стилістичного змісту до семантичної типології).

У дослідженні визначаються стилістичні чинники та типологічні семантичні властивості фортепіанного виконавства як інтертекстуального феномена, розкривається значення музично-виконавської текстології як актуального напряму сучасного музикознавства, висвітлюються дискурсивні аспекти проблеми музичного тексту, специфічні композиційні і стилістичні властивості музично-виконавського тексту Визначення циклічних музично-текстових параметрів виконавської творчості, у зв’язку з ними – стилістичних рівнів та інтертекстуальних тенденцій фортепіанно-виконавського стилю веде до відкриття основних передумов та параметрів семантичної типології фортепіанної творчості. Виявляються головні семантичні детермінанти фортепіанно-виконавського стилю, розкриваються типологічні зв’язки, взаємодії між стилістичними компонентами фортепіанної музики та її виконавськими семантичними означуваними, доводиться особливе значення прелюдійності у стильовому самовизначенні фортепіанного виконавства. Об'єкт дослідження – фортепіанно-виконавська творчість як цілісний інтерпретативно-стильовий феномен – спонукає до встановлення певних хронологічних меж, обумовлених періодом досягнення фортепіанною творчістю, насамперед у її виконавській формі, текстологічної довершеності, технологічної та смислової (семантичної) зрілості, що охоплюють кінець XVIII – першу половину XX століття.