Метою дослідження є розробка та обґрунтування теоретичних і науково-методичних підходів щодо розвитку організаційно-економічного забезпечення технічного переоснащення виробництва підприємств машинобудування.Об’єктом дослідження є процеси організаційно-економічного забезпечення технічного переоснащення виробництва підприємств машинобудування.
Предметом дослідження є розвиток теоретико-методичних і науково-практичних засад організаційно-економічного забезпечення технічного переоснащення виробництва підприємств машинобудування.Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:набули подальшого розвитку:дефініція технічного переоснащення виробництва яка, на відміну від існуючих, враховує його багатоаспектність і узагальнену систему сутнісних ознак, що сприяє розвитку понятійно-категоріального апарату економіки підприємства та визначенню меж і відмінностей ТПВ від тотожних понять;типологія планів технічного переоснащення виробництва, відмінною ознакою якої є врахування типологічних рівнів планів (функціонально-цільового та індикативного), що сприяє упорядкуванню об'єктів планування і визначенню їх місця та важливості в системі планів підприємства;організаційно-економічна структура управління інноваційним і науково-технічним забезпеченням ТПВ підприємств машинобудування яка, на відміну від існуючих, створюється на засадах програмно-цільового та матрично-проектного підходів, що забезпечує підвищення ефективності і прискорення темпів технічного переоснащення виробництва;методичний підхід до оцінки рівня організаційно-економічної гнучкості підприємства який, на відміну від наявних, базується на аналізі циклів його інноваційного розвитку з урахуванням витрат фінансових ресурсів і часу, що забезпечує підвищення результативності технічного переоснащення виробництва;методичний підхід до визначення актуальних напрямків технічного переоснащення виробництва, який, на відміну від наявних, базується на розробленій моделі формування внутрішніх організаційно-економічних переваг підприємств машинобудування, що є основою підвищення їх техніко-технологічного рівня і забезпечення їх конкурентоздатності в процесі технічного переоснащення виробництва.Удосконалено:методичний підхід щодо обґрунтування доцільності заміни устаткування в процесі ТПВ за критерієм прибутковості, який, на відміну від наявних, заснований на застосуванні модифікованих показників зносу і придатності технологічного устаткування, що сприяє визначенню оптимальних строків виведення неефективних основних засобів з експлуатації і усуненню витрат на підтримку їх працездатності;організаційно-економічну модель технічного переоснащення виробництва яка, на відміну від існуючих, не тільки формує послідовність етапів його розробки і реалізації, але й передбачає визначення системної результативності ТПВ, що підвищує рівень його теоретико-методичного обґрунтування;методичний підхід щодо вибору об’єктів технічного переоснащення в процесі залучення та використання інвестицій на цілі ТПВ, який відрізняється від існуючих застосуванням методів динамічної оптимізації та графоаналітичної моделі економічної взаємодії «підприємство-інвестор», що забезпечує оптимальне цільове використання інвестицій під час здійснення проектів ТПВ.
