Серветник А. В. Регіональні особливості пилкової сенсибілізації у дітей з бронхіальною астмою та алергічним ринітом

Проспективне рандомізоване дослідження проведено у м. Харкові, у ньому взяли участь діти, хворі на респіраторні алергози (бронхіальну астму, алергійний риніт). На першому етапі визначено структуру пилкової сенсибілізації у дітей шляхом шкірних прик-тестів з пилковими алергенами в контингенті 643 дітей віком 10,0±0,1 років (від 3 до 17 років). Другий аспект — аналіз релевантних видів, параметрів сезонної експозиції, інтегральної характеристики етіологічних факторів полінозів 25 рослин за допомогою аеропалінологічного моніторингу у м. Харкові (з цілодобовим вловлюванням пилку волюметричним методом та ідентифікацією його методом оптичної мікроскопії). На третьому етапі з метою відокремлення предикторно-діагностичних маркерів та розробки математичної моделі прогнозу вірогідності загострення полінозів, проведено обстеження 114 дітей з респіраторними алергозами з оцінкою результатів анамнестичних, фізикальних, інструментальних, лабораторних досліджень. У результаті проведеного дослідження вперше в Харківському регіоні ідентифіковано пилок анемофільних рослин як етіологічних чинників алергійних захворювань з пилковою сенсибілізацією, визначено строки експозиції даних алергенів, тривалість пилкування для рослин, що дозволило дати науково обґрунтовані рекомендації щодо тривалості та обсягу базисної терапії дітям з атопічною бронхіальною астмою та сезонним алергійним ринітом залежно від виду сенсибілізації. Уперше при створенні математичних моделей й прогнозу загострень атопічної бронхіальної астми та алергійного риніту з пилковою сенсибілізацією враховувалися дані аеропалінологічного моніторингу регіону, що дозволяє індивідуалізувати та підвищити ефективність прогностичних алгоритмів.