Лю Н. -. Рефлексія у вокальній музиці ХХ століття (на матеріалі творчості Д. Шостаковича і Б. Лятошинського

Дисертацію присвячено вивченню специфіки рефлексії у вокальній творчості (композитора і виконавця). Авторська рефлексія визначена як образ людини, що розмірковує про себе і світ, увиразнюючи загальнолюдські болючі проблеми і вирішуючи їх в площині музичної творчості. Вивчаються мовна специфіка вокальної рефлексії в різних жанрово-стильових контекстах. Матеріалом обрано знакових митців російської та української музичної культури ХІХ – ХХ ст. (М.Лисенка, Д.Шостаковича, Б.Лятошинського, Г.Свиридова та ін.). Серед передумов історичної ґенези і чинників вокальної рефлексії вказано на співвідношення типів вокального інтонування: зокрема, роль речитативу як складової вокального стилю оперного театру Дж. Верді; монолог як жанровий вираз авторського слова; національні форми синтезу поетичного слова і звукообразу (російська елегія, український солоспів). Обґрунтовано проблему виконавської рефлексії як сфери синергійної співтворчості композитора і співака. Доведено креативну роль інтерпретатора в процесі відтворення рефлексійного стилю в музиці на прикладі виконавських версій Д. Хворостовського, як першовиконавця вокальних творів Шостаковича і Свиридова.