Кучеренко С. І. Шляхи становлення та розвитку української скрипкової школи

Робота присвячена дослідженню шляхів становлення та розвитку української скрипкової школи в період другої половини XIX – першої половини XX століття. Узагальнено існуючі уявлення про феномен «школа» у музичному мистецтві та використано вперше у музикознавстві квадра-матричний підхід, запозичений у Н. Колотій. На його основі систематизовані наявні відомості щодо явища; визначена специфіка «школотворчих» елементів та усвідомлена взаємозалежність між ними. Осмислена єдність виконавської, композиторської, педагогічної та дослідницької діяльності у бутті школи; відмінність між феноменами «школа» та «традиція» в аспекті обраної теми. Запропонована дефініція поняття «школа» у музичному мистецтві. Екстраполяція квадра-матричного підходу на предмет дослідження обумовила характеристику інформації, зосередженої в опусах навчальної спрямованості, «школах гри» та науково-методичних працях видатних наставників минулого, послідовники яких впливали на формування вітчизняної школи, транслюючи дану міжнаціональну спадщину. Завдяки аналізу історії розвитку скрипкового мистецтва в найбільших містах країни з визначенням спадкоємних зв’язків педагогічних кадрів виявлені основні традиції, синтезовані українськими скрипалями. Детально розглянуті транскрипції Е. Добржинця, перекладення А. Лещинського та колективна редакція А. Лещинського–О. Юр’єва– Р.Клименської як відбиття функціонування різних рівнів школи, у тому числі української національної.