Грицина О. М. Розвиток психологічної стійкості керівників органів охорони державного кордону України.

Дослідження присвячено вивченню проблеми розвитку психологічної стійкості керівників органів охорони державного кордону України. Під час дослідження було перевірено та підтверджено гіпотезу про те, що гармонійний розвиток складових психологічної стійкості керівників органу охорони державного кордону України забезпечить успішність вчинкових дій і поведінкових реакцій, що здійснюються у контексті управлінської діяльності. З’ясовано, що психологічна стійкість – це психічний стан особистості, яка спроможна протистояти негативному впливу зовнішніх та внутрішніх чинників професійної діяльності, здатна регулювати рівень його вияву та приймати адекватні управлінські рішення в екстремальних умовах службової діяльності. Сутністю психологічної стійкості керівника органу охорони державного кордону є специфічна індивідуально-професійна спрямованість керівника на реалізацію його фахового, морального та особистісного потенціалу. Структура психологічної стійкості керівника органу охорони державного містить такі компоненти: тип нервової системи; рівень інтелекту; вольова саморегуляція емоційного стану; особистісно-професійні властивості і риси. Методом групових експертних оцінок було визначено основні чинники розвитку психологічної стійкості керівників органів охорони державного кордону: високий рівень сформованості готовності керівника до професійної діяльності; функціональна здатність керівника до саморегуляції психічних станів. Розроблено модель і програму розвитку психологічної стійкості керівників органів охорони державного кордону. Доведено, що індивідуальна і групова психологічна корекція дозволяє успішно вирішити подвійне завдання – підвищити психологічну стійкість військових керівників, розвинути їхні професійно важливі властивості та риси, розширити психологічний формат соціальної активності у межах професійного статусу і водночас досягти високої компетентності у спілкуванні та ситуаційній саморегуляції на основі більшої адекватності самооцінки і зниження загальної фрустрованості. Водночас психологічну стійкість військових керівників покращують методи, спрямовані на подолання адаптаційних труднощів: соціально-психологічні тренінги, розвивальні психотехнології, а також програми психологічної саморегуляції.