Цар І. М. Українське повсякденне мовлення в міському молодіжному середовищі: структура і функціонування.

Уперше в лінгвоукраїністиці проаналізовано молодіжну мову на різних її мовних рівнях в контексті ситуації спілкування та соціальних чинників (вік, стать, освіта, професія та ін.). Установлено побутування у спонтанних повсякденних ситуаціях своєрідної молодіжної мови, для якої характерні специфічний лексичний склад та граматичні норми, властиві усному розмовному мовленню загалом, і яка вирізняється експресивністю та ігровим спрямуванням. Констатовано, що мовна поведінка молоді зумовлена специфікою білінгвального середовища в м. Києві: визнаючи рідною українську мову і загалом добре володіючи нею, молодь на практиці часто використовує російську або вільно перемикає мовні коди залежно від мови співрозмовника чи ситуації спілкування.