Куцак О. В. Патогенетичні особливості контролю бронхіальної астми у дітей шкільного віку залежно від вмісту ядерно – транскрипційного фактору NF-кB та інтерлейкінів-4,6 в сироватці крові.

В основу наукової роботи покладений клініко-лабораторний та статистичний аналіз результатів лікування та спостереження за 316 хворими на алергічну БА: ретроспективний – 241 дитина та проспективний – 75. Проаналізувавши результати нами встановлено, що серед хворих на 60,12% переважали пацієнти з персистуючим перебігом БА (253 дітей; 80,06%), а з інтермітуючим – 19,94% (63 пацієнтів). Розподіл хворих виявив 141дитину (55,73%) з неконтрольованою БА, з частково-контрольованою - 68 дітей (26,87%) та 44 (17,40%) з контрольованою БА. З високою достовірністю найбільша кількість хворих на БА припадала на віковий період 8 -12 років (n=158 - 50,01%: 113 хлопчиків – 35,76% та 45 дівчаток – 14,25%) та 13 -16 років (n=96 - 30,36%: 77 хлопчиків - 24,36% та 19 дівчаток – 6,0%). Тобто, розподіл хворих, як в загальній групі, так і в окремих вікових групах, виявив закономірне збільшення захворювання серед хлопчиків у порівнянні з дівчатками в 2,5 рази більше у віці 8-12 років та в 4,06 рази в пубертатному періоді. Вивчено, що основними тригерними чинниками, є полівалентна сенсибілізація з переважанням по¬бутових алергенів, незалежно від перебігу хвороби (40,93%; p<0,05). Анамнестичні дані хворих встановили, що серед супутньої патології найчастіше спостерігається алергічний риніт та побутова алергія при персистуючому перебігу БА (113 – 24,62% та 76 – 16,55%), та інтермітуючому (31 – 6,75%; відповідно 19 – 4,14%). Встановлено достовірне зниження показників ФЗД у хворих на БА, порівняно з практично здоровим, незалежно від рівня контролю хвороби (p<0,05).