Яковчук А. М. Управління змінами як інструмент забезпечення стратегічної стійкості машинобудівних підприємств

Мета: дослідження теоретичних основ і удосконалення практичних методик управління змінами як інструменту забезпечення стратегічної стійкості машинобудівних підприємств. Об’єкт дослідження – процес управління змінами як інструмент забезпечення стратегічної стійкості машинобудівних підприємств України. Методи дослідження: лексико-семантичний, логічний та термінологічний аналіз; діалектичний підхід, компаративний аналіз, систематизація, аналіз та синтез; соціоісторичний та діалектичний підходи, порівняння, систематизація та узагальнення; системний і комплексний аналіз; програмно-цільовий; графічний метод; евристичні методи досліджень та методи обробки експертних даних; багатовимірний статистичний аналіз; методи теорії нечітких множин. Удосконалено: науково-методичний підхід до визначення головного напряму стратегічних змін на підприємстві; науково-методичний підхід до визначення базової стратегії змін підприємства; науковий підхід до обґрунтування дуалістичного контенту стратегічної стійкості підприємства у взаємозв’язку з процесом змін. Дістало подальшого розвитку: понятійно-категоріальний апарат у якому (на відміну від існуючих) представлені визначення: «стратегічна стійкість підприємства»; наукове обґрунтування імперативів стратегічної стійкості машинобудівних підприємств; науково-методичний підхід до визначення критеріїв та відповідної системи показників стратегічного розвитку машинобудівних підприємств на основі яких здійснюється вибір базової стратегії змін; методичний підхід до діагностики економіко-управлінської ефективності машинобудівних підприємств. Сфера використання: машинобудівні підприємства.