Об’єкт: попереково-тазовий м’язовий баланс у пацієнтів із захворюваннями та наслідками травм кульшового суглоба до операції і після тотального безцементного ендопротезування в разі різної величини загального стегнового офсету; графоаналітична модель роботи м'язів тазового поясу для забезпечення горизонтального рівноваги таза в нормі та за різної величини загального стегнового офсету після тотального безцементного ендопротезування кульшового суглоба. Мета: встановити причини порушення постурального балансу у хворих після операції ендопротезування кульшового суглоба на підставі вивчення особливостей роботи м’язів, тазового поясу та розробити методи їх профілактики. Методи: клінічні, рентгенометричні, біомеханічні (стабілографія), математичне моделювання, статистичні. На підставі ретроспективного аналізу та рентгенометричних досліджень результатів тотального безцементного ендопротезування пацієнтів із різними захворюваннями кульшового суглоба встановлено, що анатомо-функціональні та біомеханічні зміни структур кульшового суглоба, а також дисбаланс м’язів тазового поясу негативно впливають на позиційну адаптацію компонентів ендопротеза, обумовлену зменшенням плеча сили відвідних м’язів. Доведено, що в чоловіків зменшення плеча сили відвідних м’язів відбувається більш ніж у три рази частіше, ніж у жінок. Уперше за допомогою математичного моделювання встановлено, що зменшення величини плеча відвідних м’язів стегна більш ніж на 5 мм різко знижує ефективність роботи м’язів тазового поясу з підтримки постурального балансу. Надмірну вагу пацієнта визначено як фактор негативного впливу на роботу абдукційного механізму. За умов зменшення величини плеча сили відвідних м’язів стегна на 10 мм і більше доведено критичний вплив недостатності сили відвідних м’язів на роботу абдукційного механізму, а підвищення ваги тіла пацієнта на 30 % – на збереження горизонтальної рівноваги таза. На підставі оцінювання результатів стабілографії вперше встановлено, що зменшення довжини плеча абдукторів після ендопротезування призводить до значущої зміни форми плями тиску в разі одноопорного стояння, а саме: збільшення сагітального її розміру та зменшення фронтального розміру плями переміщення проекції загального центру мас, що свідчить про більшу амплітуду коливання тіла в сагітальній площині. Уперше встановлено, що зменшення довжини плеча абдукторів після ендопротезування призводить до значущого збільшення площі плями переміщення проекції загального центру мас, що свідчить про погіршення стійкості; а також до збільшення швидкості та частоти коливань його проекції, що призводить до значущого збільшення енергетичних витрат на підтримку вертикальної пози (більш ніж у 2 рази). Удосконалено оцінювання функції м'язів тазового поясу, відповідальних за збереження горизонтального рівноваги таза (постурального балансу), яке дає змогу аналізувати ефективність роботи зазначених м’язів у процесі лікування хворого. Розроблено комплекс профілактичної передопераційної лікувальної фізичної культури, спрямованої на зменшення дисбалансу м’язів, відповідальних за збереження постурального балансу, що дало змогу поліпшити позиційну адаптацію компонентів ендопротеза та роботу абдукційного механізму в пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба. Клінічне використання запропонованих методик і методологічних підходів дозволило оптимізувати реабілітаційний період після операції ендопротезування кульшового суглоба, підвищити ефективність відновлення функції м’язів, які відповідають за постуральний баланс. Результати дослідження впроваджені в клінічну практику Науково-дослідного інституту травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету МОЗ України, ДУ "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка НАМН України", КУ "Маріупольська міська лікарня № 4 ім. І.К. Мацука", КЗ "Маріупольська міська лікарня № 1", КЗОЗ "Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь". Травматологія та ортопедія.
