Об'єкт дослідження: дисліпідемія, гіпотиреоз та неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП). Мета дослідження: підвищення ефективності лікування дисліпідемії у хворих на гіпотиреоз у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки в практиці сімейного лікаря на підставі вивчення особливостей її перебігу залежно від поліморфних варіантів rs 38088607 гена CYP7A1 та розроблення оптимального підходу до медикаментозної і немедикаментозної корекції порушень ліпідного обміну. Методи дослідження: загальноклінічне обстеження пацієнтів (збір скарг, анамнезу захворювання та життя, об'єктивний огляд всіх органів та систем), оцінювались антропометричні дані (маса тіла, окружність талії, індекс маси тіла); біохімічний аналіз крові з визначенням ліпідного спектру; імуноферментне дослідження з визначенням рівня тиреотропного гормону, тироксину вільного, антитіл тиреоглобуліну, антитіл тиреопероксидази; аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, гамаглутамілтрансферази, лужної фосфатази; молекулярно-генетичне дослідження з визначенням поліморфних варіантів -204А > С (rs 3808607) гена CYP7A1; тест "ФіброМакс"; ультрасонографічне дослідження щитоподібної залози, печінки та жовчного міхура; пакет програм "Statistica-Stat-Soft" (США). Наукова новизна одержаних результатів: дисертаційна робота містить новий підхід до розв'язання наукового завдання, що передбачає дослідження особливостей клінічного перебігу, розвитку дисліпідемій та біохімічних показників гепатобіліарної системи при коморбідному перебігу гіпотиреозу та НАЖХП. Установлено неоднорідність дисліпідемії у хворих на гіпотиреоз у поєднанні з НАЖХП не лише за фенотипом, а й за генотипом. Доведено, що дисліпідемія при гіпотиреозі та поєднанні з НАЖХП не лише пов'язана з недостатністю тиреоїдних гормонів, а й має генетичну складову. Розроблено спосіб комбінованого лікування дисліпідемій у цієї категорії хворих із використанням статинів, омега-3 поліненасичених жирних кислот та внутрішньовенної лазерної терапії на тлі приймання L-тироксину, який засвідчив високу ефективність гіполіпідемічної дії. На основі молекулярно-генетичного аналізу вперше встановлено поліморфні варіанти rs 38088607 гена CYP7А1, що дало можливість з'ясувати вплив на них статинів, омега-3 жирних кислот та внутрішньовенної лазеротерапії, а також резистентні до цих методів лікування випадки, що обґрунтовує персоніфікований підхід до лікування дисліпідемії у хворих на гіпотиреоз у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки, а в перспективі - необхідність визначення цього генетичного маркера для первинної профілактики дисліпідемії.
