Борноволоков О. В. Ідентичність українського п'ятидесятницького руху

Дисертаційна робота присвячена всебічному критичному аналізу історичних та богословських особливостей процесу інституалізації церков Християн Віри Євангельської з 1929 по 1939 рік як визначального фактору формування ідентичності українського п'ятидесятницького руху. Дослідження здійснено на основі методологічного бачення класичного п'ятидесятницького руху як модернізаційної трансформації українського протестантизму. Показано, що становлення ідентичності класичного українського п'ятидесятництва пов'язане з інституалізацією в Західній Україні у міжвоєнний період церкви християн віри євангельської. Ця інституалізація, ініційована Асамблеєю Божою у США, була здійснена під проводом Східно-Європейської місії на чолі з Г.Шмідтом. Інституалізація українского класичного п'ятидесятництва включала в себе прийняття союзом християн віри євангельскої конгрегаційної моделі церковного влаштування, формування теоретичного і практичного богослов'я з увагою до осмислення ознак хрещення Святим Духом та формування особливого способу релігійного життя без надмірних містичних та есхатологічних проявів. Формування ортодоксії та ортопраксії класичного українського п'ятидесятницького руху було новою реформацією для окремих спільнот та українського протестантизму в цілому. Спадщина цього руху є актуальною сьогодні не лише у ідентичності класичного українського п'ятидесятництва, а й у його богослов'ї.