Тиш О. Б. Рекурентний бронхіт в практиці сімейного лікаря: роль мікробіоценозу бронхів і кишечника в лікуванні та профілактиці.

Дисертаційна робота присвячена питанням підвищення ефективності профілактики та лікування пацієнтів молодого віку з рекурентним бронхітом на основі поглибленого вивчення патогенетичної ролі якісного та кількісного складу мікрофлори бронхів і кишечника, стану клітинної та гуморальної ланок імунної системи. Визначено, що у хворих на рекурентний бронхіт молодого віку основними факторами впливу на розвиток захворювання є зміни мікробіоценозу бронхів: біфідобактерій (χ2=25,55; р<0,001; RR=12,2; СІ 1,7-83,3), лактобактерій (χ2=23,20; р<0,001; RR=3,4; СІ 1,8-6,4) та кишечника: біфідобактерій (χ2=35,70; р<0,001; RR=4,4; СІ 2,3-8,4), лактобактерій (χ2=16,06; р<0,001; RR=2,5; СІ 1,4-4,5), куріння (χ2=14,82, р<0,001; RR=1,5; СІ 1,2-1,8); підвищений ІМТ (χ2=6,10; р<0,01; RR=1,3; СІ 1,0-1,6); прийом антибіотиків (χ2=15,08; р<0,001; RR=1,5; CI 1,2-1,9). Зміни мікробіоценозу бронхів і кишечника в майбутньому займуть свою вагому нішу у формуванні концепцї бронхоальвеолярного континуума. Це важливий механізм, що включає всі патофізіологічні процеси переходу факторів ризику до хвороби. Сімейний лікар, який отримає показник лактобактерій у фекаліях, за допомогою формули Bbl=0,83×Lf-2,18; Lbl=0,91×Lf-1,87 може спрогнозувати показник лактобактерій і біфідобактерій у бронхоальвеолярному лаважі персонально для кожного пацієнта та для 80-85 % осіб цей показник буде достовірним. Вперше визначені предиктори можливих повторів бронхіту та їхні вагові коефіцієнти в обстежуваних пацієнтів. Розроблено анкету для визначення ступеня ризику повторних епізодів бронхіту. Результати лікування відповідно до адаптованої інтегральної шкали медичних результатів лікування (IMOS) показали, що через рік “повне одужання” статистично значуще частіше відзначали в групах лікування з застосуванням пробіотика в ІІ-Б і ІІ-В підгрупах (χ2=5,47; φ=0,32; р=0,02 та χ2=6,04; φ=0,34; р=0,01 відповідно). Ризик поганого самопочуття в групах із застосуванням пробіотика був у 2 рази меншим (RR=1,8; 95 % CI 1,1-2,9). Розроблено та запропоновано алгоритм ведення хворих на рекурентний бронхіт у пацієнтів молодого віку залежно від ступеня ризику повторних епізодів бронхіту.