У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нові підходи до вирішення наукової проблеми, що проявляється в розкритті особливостей прояву професійного відчуження у працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Професійне відчуження працівників ДСНС – це втрата ідентичності із професією й професійним співтовариством у цілому, яка проявляється у зміні професійної «Я–концепції» як системи сполучених з оцінкою уявлень пожежного-рятувальника про себе як про особистість і як про суб'єкта екстремальної професійної діяльності.
У дослідженні взяли участь 352 працівники ДСНС. За допомогою кластерного аналізу було виділено три групи досліджуваних: 1-ша група – працівники, які ідентифікують себе з професією; 2-га група – працівники з ознаками професійного відчуження; 3-тя група – працівники, у яких невизначена професійна ідентичність. Такий розподіл дозволив у подальшому провести дослідження особливостей прояву професійного відчуження.
У процесі дослідження встановлено, що професійне відчуження у працівників ДСНС має чотири сфери прояву:
- сфера особистісних особливостей досліджуваних, які ідентифікують себе з професією, кардинально відрізняються від особистісних якостей досліджуваних з ознаками професійного відчуження. Останні відсторонені від загальної справи в колективі, пасивні, пригнічені, безвідповідальні, нерішучі, песимістичні, безпорадні, недружелюбні, замкнуті, роздратовані, недовірливі. У професійній діяльності це проявляється у вигляді безініціативності та слабкості самовіддачі у разі будь-яких надзвичайних ситуацій;
- мотиваційна сфера рятувальників з ознаками професійного відчуження дозволяє стверджувати, що вони зневажливо ставляться до професії, до процесу, змісту, умов та організації роботи, до трудового колективу та власних результатів діяльності. Рятувальники з професійним відчуженням мають низьку професійну мотивацію, оскільки вони не ідентифікують себе з професійною діяльністю;
- у ціннісно-смисловій сфері спостерігаються наступні особливості: рятувальники з професійним відчуженням відсторонюються від реальності, не вважають за потрібне поповнювати свої знання та незадоволені своєю професійною діяльністю. У них відсутнє розуміння значущості цінності «здоров’я», що гальмує досягнення багатьох потреб і цілей як в соціумі, так і в професійній діяльності. Ці фахівці роблять вибір відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знань об’єктивної дійсності. У працівників з ознаками професійного відчуження не узгоджені ціннісні профілі особистості, тобто в них не співпадають цінності нормативних ідеалів та цінності індивідуальних пріоритетів;
- у когнітивній сфері працівники з ознаками професійного відчуження суб’єктивно сприймають образ пожежного-рятувальника як працівника, якому незначною мірою притаманні такі риси, як дисциплінованість, відповідальність, мотивованість, згуртованість, ініціативність, а також йому притаманна підвищена депресивність. Вони не вважають свою професію престижною. Дослідження самоідентифікації працівників ДСНС з професійно-важливими поняттями показало, що у фахівців з ознаками професійного відчуження знижується ступінь ототожнення власної особистості й професіоналізму з самою системою ДСНС і професією рятувальника. Втрата професійної ідентичності стає для них причиною усвідомлення неприналежності до числа професіоналів та стає причиною руйнування соціально-значущих професійних структур.
Результати проведеного дослідження дали змогу розробити програми психопрофілактики та психокорекції професійного відчуження у працівників ДСНС. Кількісний та якісний аналіз отриманих після психокорекції результатів достовірно довів доцільність та ефективність розробленої програми психокорекції.
