Величко Н. Ф. Віддалені наслідки неонатального впливу фітоестрогенів і стресу на репродуктивну функцію та гормонально-метаболічні показники у дорослих самців щурів (експериментальне дослідження).

Робота присвячена дослідженню відстрочених наслідків впливу емоційного стресу та надлишкової фітоестрогенізації в період молочного вигодовування на репродуктивну функцію щурів чоловічої статі в дорослому віці, стан сім’яників, вміст статевих гормонів, деякі метаболічні аспекти білкового, ліпідного обміну та оксидативного стану. Об’єкт дослідження: порушення функціональної активності статевих залоз самців щурів, гормонально-метаболічних процесів та репродуктивної функції внаслідок неонатальних втручань (емоційний стрес, надходження надмірної кількості фітоестрогенів, поєднаний вплив чинників). Мета дослідження: встановити особливості функціонування репродуктивної системи та гормонально-метаболічного стану дорослих самців щурів, які у неонатальний період зазнали дії емоційного стресу, надходження надлишку суміші фітоестрогенів або сумісної дії цих чинників. Методи: фізіологічні, етологічні, біохімічні, цитологічні, гітологічні, імуноферментні, статистичні. Експериментально доведено, що дія застосованих чинників має імпринтингові наслідки, що змінює перебіг біохімічних процесів та негативно позначається на стані репродуктивної системи у тварин досліджуваних груп. Це проявляється у порушенні сперматогенезу, зниженні статевої активності, репродуктивного потенціалу та супроводжується дисбалансом статевих гормонів, зменшенням фізіологічних статевих відмінностей деяких метаболічних аспектів білкового, ліпідного обміну з розвитком хронічного оксидативного (нітрозивного) стресу, дисліпідемії, білкового дефіциту. За умов сумісного впливу стресу та надмірної фітоестрогенізації у період молочного вигодовування у дорослих самців розвивається стан прихованого гормонального дисбалансу, який не можна визначити при дослідженні гормонів лише у сироватці крові. На тлі незначних різноспрямованих змін статевої поведінки та показників спермограми більш, ніж вдвічі зменшується репродуктивний потенціал, тобто, потенційна кількість нащадків у цих тварин. Такий стан можна вважати патогенетичною моделлю неонатально індукованої чоловічої гіпофертильності невизначеної ґенези з метаболічними розладами. За результати роботи розроблено та впроваджено в практику спосіб моделювання неонатально індукованої гіпофертильності самців щурів з метаболічними розладами (Патент України на корисну модель № 95758) та актуалізовано в учбовому процесі – ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», Київського національного медичного університету імені О. Богомольця.