Шиленко Ю. О. Комплексне хірургічне лікування гнійних ран м'яких тканин у ВІЛ-інфікованих пацієнтів

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування гнійних ран м'яких тканин у ВІЛ-інфікованих хворих з використанням розробленого способу комплексного хірургічного лікування з ультразвуковою кавітацією та VAC-терапією. Проведено аналіз лікування 271 ВІЛ-інфікованих хворих з гнійними ранами м'яких тканин. Група порівняння 90 хворих без ВІЛ-інфекції. Вік хворих від 18 до 45 років. В залежності від методики лікування гнійних ран м'яких тканин хворі основної групи були розділені на чотири підгрупи: І підгрупа (90 ВІЛ-інфікованих хворих) - лікування гнійних ран виконувалось традиційними методами: виконувались розкриття гнійного вогнища, некректомія, санація рани 0,02 % розчином декаметоксину, дренування рани, антибактеріальна терапія відповідно до чутливості мікроорганізмів, детоксикація; ІІ підгрупа (59 ВІЛ-інфікованих хворих) - традиційна методика лікування гнійних ран доповнювалась ультразвуковою кавітацією ран з лаважем 0,02 % розчину декаметоксину; ІІІ підгрупа (62 ВІЛ-інфікованих хворих) - традиційна методика лікування гнійних ран доповнювалась VAC-терапією; IV підгрупа (60 ВІЛ-інфікованих хворих) - традиційне лікування гнійних ран доповнювалось ультразвуковою кавітацією з лаважем 0,02 % розчину декаметоксину та VAC-терапією. Доведена ефективність використання ультразвукової кавітацією та VAC-терапії в комплексному хірургічному лікуванні у порівнянні з традиційними методами, а саме скорочує строки регресії ознак запалення: гіперемії з 12,0±0,3 до 4,3±0,1 діб; перифокального набряку з 12,4±0,3 до 5,2±0,1 діб; очищення рани від некротичних тканин з 13,1±0,4 до 5,1±0,1 діб; появу грануляцій на 7,2±0,3 проти 15,7±0,5 діб; загоєння рани досягнуто на 10,2±0,5 проти 21,4±0,8 діб.