Шуляр А. Л. Динаміка господарськи корисних ознак корів української чорно-рябої молочної породи за вбирного схрещування в умовах Полісся

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0420U101012

Здобувач

Спеціальність

  • 06.02.01 - Розведення та селекція тварин

16-06-2020

Спеціалізована вчена рада

Д 27.355.01

Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН

Анотація

Дисертаційна робота присвячена дослідженню господарськи корисних ознак корів української чорно-рябої молочної породи за вбирного схрещування з голштинською в умовах Полісся. Комплексний аналіз досліджуваних ознак корів племзаводу української чорно-рябої молочної породи приватної агрофірми (ПАФ) «Єрчики» Попільнянського району Житомирської області проведено за 5-ма групами з різною умовною часткою кровності за голштинською породою: І – до 50%; ІІ – 50,1-62,5; ІІІ – 62,6-75,0; IV – 75,1-87,5 та V – 87,6-100%. Встановлено, що з нарощуванням кровності поліпшувальної породи у корів, за виключенням І групи, починаючи з ІІ, спостерігалося помітне збільшення живої маси і промірів тварин за максимального значення у тварин V групи, за винятком обхвату п’ястка і товщини шкіри. Переважна більшість коефіцієнтів кореляції масо-метричних показників голштинізованих корів-первісток з їх надоєм за 305 днів або вкорочену лактацію (61 із 75, або 81,3%) виявилися достовірними, що свідчить про значний вплив на продуктивність корів їх масо-метричних параметрів, в першу чергу, таких як жива маса, висота в холці і крижах, обхват грудей, коса довжина тулуба, коса довжина заду, ширина в маклаках та комплексного показника – габаритні розміри. Підвищення частки спадковості голштинської породи призводило до збільшення індексів компактності, округлості ребер і зменшення індексів формату та глибокогрудості. Молочна продуктивність голштинізованих корів із нарощуванням кровності поліпшувальної породи підвищувалася при одночасному зниженні жирномолочності, також суттєво покращилася придатність корів до машинного доїння. Проте нарощування частки голштинської спадковості у генотипах тварин супроводжувалося погіршенням їх відтворної здатності: достовірно збільшувалася тривалість сервіс- та міжотельного періодів. Силу впливу умовної частки кровності за голштинською породою встановлено на живу масу та проміри корів (1,5-19,9%), індекси будови тіла (0,4-8,7%), показники молочної продуктивності (0,3-9,8%), морфолого-функціональні властивості вим’я (0,6-8,7%), показники відтворної здатності (0,8-3,0%) (P<0,05-0,001). За вбирного схрещування чорно-рябої породи з поліпшувальною динаміка параметрів господарського використання чорно-рябих корів характеризувалася криволінійним типом: вони підвищувалися у тварин з умовною часткою спадковості голштинської породи від 50 до 62,5 та 75%, а потім, з її зростанням понад 75%, погіршувалися. За виключенням ІІ групи, у якій налічувалася мінімальна чисельність корів, спостерігалося зменшення тривалості лактаційного періоду з одночасним зростанням надою на один день лактації, господарського використання і життя. Між показниками господарського використання корів та їх надоєм за 305 днів лактації й продукцією молочного жиру і білка встановлено прямий кореляційний зв'язок, однак несуттєвий і в більшості випадків недостовірний. Чіткіші високодостовірні додатні коефіцієнти кореляції встановлено у корів між показниками довічної продуктивності (окрім загальної тривалості лактаційного періоду) та надоєм і продукцією молочного жиру і білка. Серед вивчених показників довічного використання корів найістотніший вплив умовна частка кровності за голштинською породою справляла на надій у розрахунку на один день лактації (9,1%), господарського використання (8,0%), життя (4,2%), а також на тривалість вирощування (3,7%) та число лактацій за життя (4,4%) за високодостовірних значень. За вбирного схрещування тварин чорно-рябої породи з голштинською прослідковувалася тенденція до збільшення частоти пульсу, дихальних рухів корів, а також вищий рівень окисно-відновних процесів, білкового та мінерального обміну в крові. За прогнозування і проведення непрямого добору корів з метою підвищення їх молочної продуктивності, зокрема надою, перевагу слід надавати абсолютним екстер'єрно-конституціональним показникам. Порівняння групових середніх значень господарськи корисних ознак дочок різних бугаїв та потомків різних ліній показало істотний рівень їх диференціації у стаді племзаводу. Однофакторним дисперсійним аналізом встановлено, що суттєвіший вплив на господарськи корисні ознаки корів справляло походження за батьком, ніж лінійна належність. В умовах ПАФ «Єрчики» для збільшення виробництва молока доцільно розводити висококровних за голштинською породою корів-первісток української чорно-рябої молочної породи, оскільки вони мали перевагу за конкурентоздатністю.

Файли

Схожі дисертації