Об’єкт: патологічні процеси в ділянці плечового поясу у хворих на плечолопатковий больовий синдром, вікові зміни в структурі періартикулярних тканин плечового суглоба у практично здорових волонтерів. Мета: покращити діагностику больових синдромів у ділянці плечового пояса шляхом вивчення особливостей анатомічних структур плечового суглоба у здорових осіб і хворих різного віку на підставі аналізу результатів ультразвукових, електрофізіологічних і біохімічних обстежень. Методи: клінічний, ультразвуковий, рентгенологічний, електрофізіологічний, біохімічний, статистичні. Отримані нові знання про середню товщину капсули суглоба, сухожилків, зв’язок і м’язів у ділянці плечового суглоба, а також про особливості цих показників окремо у чоловіків та жінок в різних вікових групах. Уперше доведено, що за ультразвуковими критеріями періартикулярні тканини плечових суглобів у здорових волонтерів не відрізняються більше ніж на 4 %, а коефіцієнт асиметрії становив понад 0,96 у всіх вікових підгрупах. Вікові зміни, які не спричинювали клінічної симптоматики, відбувалися симетрично в обох суглобах і їхні прояви зафіксовано у 10 % обстежених віком 31-40 років, у 32–41 % - 41-50, у 45–65 % - 51-60 років. Уперше визначено, що в пацієнтів з остеохондрозом шийного та грудного відділів хребта з больовим синдромом у ділянці плеча різниця товщини капсули, сухожилків обертальної манжети, зв'язок та м'язів неураженого й ураженого плечових суглобів була менше ніж 5 %, а коефіцієнт асиметрії становив понад 0,95, що відображувало відсутність у них патологічних змін. Навпаки, в пацієнтів із плечолопатковим больовим синдромом неясної етіології різниця товщини вказаних анатомічних структур неураженого й ураженого плечових суглобів була понад 5 %, а коефіцієнт асиметрії становив менше ніж 0,95, що вказувало на патологічні зміни в них. Уперше доведено, що нозологічні форми у пацієнтів з плечолопатковим больовим синдромом відрізнялися ураженням різних анатомічних структур і проявлялися: у підгрупі з тендинітами сухожилків частіше за все ураженням сухожилка надостьового м’яза (92,1 %), довгої головки двоголового (71,1 %) і підостьового (52,6%) м’язів; із кальціфикуючим тендинітом - у 100 % ураженням сухожилка надостьового м’яза; з артритом надплечово-ключичного суглоба - патологічними змінами в структурі надплечово-ключичного суглоба, за умов адгезивного капсуліту - в капсулі та сухожилку довгої головки двоголового м’яза. Розроблена схема диференціальної діагностики різних нозологічних форм плечолопаткового больового синдрому, яка дозволяє на первинному етапі клінічного обстеження хворих відокремити групу без структурних змін у періартикулярних тканинах плечового суглоба та іншу групу, що характеризується больовими відчуттями в ділянці плечового пояса та безпосередньо має структурні зміни в періартикулярних тканинах, для вибору специфічної тактики лікування. Розроблена схема ураження анатомічних структур плечового суглоба за умов плечолопаткового больового синдрому дає змогу проводити диференціальну діагностику між різними нозологічними формами, що сприятиме вибору адекватної тактики і, відповідно, якості лікування хворих. Результати дослідження впроваджено в клінічну практику ДУ "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка НАМН України", КНП "Міська клінічна лікарня швидкої невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова", ТОВ "Медичний центр фізичної реабілітації та спортивної медицини "КІНЕЗІО", у навчальний процес кафедри травматології та ортопедії Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України. Травматологія та ортопедія.
