Пукас К. В. Віддалені результати протезування мітрального клапана

Клінічний матеріал ґрунтується на дослідженні 634 дорослих пацієнтів з набутими мітральними вадами серця, яким у період з 2005-2006 рр. було виконано протезування мітрального клапана. На підставі проведеного аналізу були уточнені покази до операції, визначені оптимальні варіанти корекції, що призводять до найкращих віддалених результатів. Були визначені головні фактори ризику, які впливають на віддалений термін після ПМК та пов’язані з: а) передопераційними чинниками (вік ≥60 років, жіноча стать, IV функціональний клас за Нью-Йоркською класифікацією, фракція викиду ЛШ менше ніж 0,45, систолічний тиск в легеневій артерії ≥60 мм рт.ст., фібриляція передсердь, тромбоз ЛП, ліва атріомегалія (діаметр ≥60 мм), ішемічна хвороба серця, попереднє втручання на Мк, тривалість вади серця понад 20 років, кальциноз +3 з масивним переходом на фіброзне кільце); б) інтраопераційними чинниками (тип імплантованого протеза, відсутність повного обсягу корекції мітральної вади – видалення вушка ЛП, пластика ЛП при його збільшенні, операція Лабіринт, збереження підклапанного простору Мк при ПМК у випадках значної дилатації ЛШ); в) чинниками віддаленого періоду (адекватність режиму антикоагулянтної терапії, виникнення патології інфекційної генези).