Руденко Р. І. Хірургічне лікування тяжких форм hallux valgus

На основі клініко-рентгенологічного дослідження доведена доцільність застосування Manchester Grading Scale, основаної на візуальному сприйнятті деформації, для визначення ступеня тяжкості hallux valgus; встановлена відсутність залежності між больовим синдромом, рентгенологічними ознаками остеоартрозу та реальним ураженням суглобового хряща першого плеснофалангового суглоба; показане основне значення суб’єктивної оцінки пацієнтом стану стопи у визначенні показань до хірургічної корекції hallux valgus та при оцінці її результату, а скіалогічні показники відображають лише наявність деформації та її динаміку після корекції. На основі біомеханічного дослідження встановлено, що у пацієнтів із hallux valgus тяжкого ступеня має місце збільшення відсоткового навантаження на передній відділ стопи та подальше його збільшення в результаті хірургічної корекції; натомість хірургічна корекція не впливає на симетричність навантаження та зміну широтних розмірів переднього відділу стопи. На підставі аналізу віддалених результатів лікування встановлено, що хірургічна корекція hallux valgus тяжкого ступеня, незалежно від методики та рівня остеотомії першої плеснової кістки, забезпечує практично однакові клініко-рентгенологічні та функціональні результати з відсутністю відмінних; гіпокорекція у пацієнтів із hallux valgus тяжкого ступеня не впливає на функціональний результат лікування.