Чжао Ц. -. Національно-стильові архетипи образу-маски в оперному мистецтві ХХ століття

Дисертація присвячена розгляду архетипових властивостей та змістовно-смислового наповнення явища образу-маски як національно-стильової парадигми у музично-театральному та оперному мистецтві. Вивчаються оперні твори європейських композиторів, сюжетна канва яких пов’язана з явищем маски, а загальне драматургічне рішення базується на національних музично-театральних традиціях, а також простежується втілення образу-маски в оперній творчості кінця ХІХ – ХХ століть як вираження архетипових властивостей даного культурно-історичного явища. Простежується еволюцію поняття «архетипу» у історичному та культурному контекстах: від перших уявлень до теоретичних розробок ХХ-ХХІ ст., з виділенням сутності понять «архетип» (первообраз) у дискурсивному колі мистецтвознавчих та музикознавчих досліджень. Проаналізовані архетипові моделі образу-маски у європейській та східній національно-музичній культурах. Розглянутий зв’язок явища образу-маски з поняттям архетипу, через який розкривається механізм функціонального використання образної моделі маски в оперному мистецтві. Досліджено взаємодію оперного мистецтва з національними музично-театральними традиціями, в яких маска є головним репрезентантом художньо-образного комплексу. Обґрунтовано значення тенденції карнавалізації в оперній поетиці К. Пендерецького.