Біцадзе О. Г. Екстрена хірургічна реваскуляризація у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда

У дисертаційній роботі визначено особливості перебігу гострого інфаркту міокарда перед хірургічною реваскуляризацією, проведено оцінку передопераційних факторів ризику, проаналізовано безпосередні результати екстреної хірургічної реваскуляризації залежно від типу міокардіального пошкодження, вивчено особливості перебігу раннього та пізнього післяопераційного періодів, досліджено віддалені клінічні результати та проведено аналіз факторів ризику в розвитку післяопераційної летальності при екстреному аорто-коронарного шунтуванні, створено прогностичну модель післяопераційного ризику. В ранньому післяопераційному періоді, за наявності гострого інфаркту міокарда типу STEMI та застосуванні екстреного шунтування, частими нефатальними ускладненнями, порівняно з NSTEMI, є потреба в пролонгованій механічній вентиляції (р<0,05), ВАБ-контрапульсації (27,1 %, р<0,05), тривала інотропна підтримка (99,0 %, р<0,05), гостра ниркова недостатність (р<0,05), гостра дихальна недостатність (р<0,05) та транзиторна атріовентрикулярна блокада (р<0,05). При NSTEMI більш частими ускладненнями, порівняно зі STEMI, є гостра енцефалопатія (р<0,05) та суправентрикулярна аритмія (р<0,05). Прогностична модель ранньої післяопераційної летальності при екстреному коронарному шунтуванні представлена рівнянням: В (виживаність)=1/(1+2,718^-([рівень ШКФ*0,307] + [ФВЛШ*(-0,160)] + [Тиск ЛА*(-0,251)] + [Тип міокардіального пошкодження*1,653]).