Брікнер Т. В. Мовний образ природи в художній прозі Івана Франка.

Дисертацію присвячено дослідженню мовного образу природи та атрибутивних характеристик природних об’єктів в художній прозі Івана Франка. Визначено зміст та ознаки поняття «мовний образ». Обґрунтовано важливість вивчення цієї категорії з погляду семантики та з урахуванням позамовних факторів, які впливають на формування значень та смислів. Встановлено специфіку лінгворепрезентації мовного образу в індивідуально-авторській картині світу. Акцентовано на необхідності вивчення мовного образу природи в художніх творах у кореляції з культурним кодом народу та світоглядом письменника. Виокремлено поняття «семантичний простір мовного образу», яке окреслює особливості його вербалізації і художньо-семантичне наповнення. Розкрито семантичну структуру лексем на позначення об’єктів природи у прозі. Особливу увагу приділено аналізу семантичних прирощень у певних контекстуальних умовах. Мовний образ в художньому мовленні актуалізується також за допомогою символів, метафор, метонімій. Проаналізовано атрибутивні характеристики природи, що окреслюють художнє поліаспектне зображення реалій українського довкілля в прозі І. Франка. Отримані результати про експлікацію та семантику мовних образів природних об’єктів у творах письменника ілюструють особливості авторського світосприйняття, зумовленого синтезом суб’єктивного, етнокультурного та художнього аспектів вербалізації фрагментів дійсности.