Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального наукового завдання
травматології та ортопедії – покращення результатів тотального ендопротезування
колінного суглоба за наявності фронтальних деформацій у хворих на ревматоїдний
артрит.
В основу роботи покладено аналіз результатів діагностики та лікування
пацієнтів з діагнозом ревматоїдний артрит, яким виконали ендопротезування
колінного суглоба з осьовими деформаціями. Операції були проведені з 2013 по
2019 роки у відділі захворювань суглобів у дорослих ДУ «Інститут травматології
та ортопедії НАМН України». За цей час виконано 69 ендопротезувань колінного
суглоба у 60 хворих на ревматоїдний артрит, серед них 58 хворих мали осьові
деформації. Зокрема, у 9 хворих ендопротезування колінного суглоба виконано з
обох боків. Ці операції виконували на пізній стадії захворювання (II стадія II-III
фаза та III стадія за класифікацією Є.Т. Скляренка, В.І. Стецули, що відповідає IV
стадії ревматоїдного артриту за класифікацією Штейнброкера). З II стадією
захворювання було 56 і з III – 2 хворих. Зокрема, жінок – 53, чоловіків – 5. Вік
хворих коливався від 20 до 75 років і становив у середньому (45,1 ± 12,1) років.
Синовектомії колінного суглоба було проведено в 5 хворих, з них на обох колінних
суглобах у 1 хворого. Час, що минув від синовектомії до ендопротезування
колінного суглоба – від двох до 8 років. У 9 хворих було виконано
ендопротезування кульшових суглобів, причому у 6 хворих проведено
ендопротезування обох кульшових суглобів. У клініці хворим здійснювали
клінічні, лабораторні та рентгенологічні обстеження. В ортопедичному статусі
визначали стан усіх кінцівок, наявність контрактур та порушення осі кінцівок.
Так, при обстеженні хворих нами було виявлено порушення вісі кінцівки в
58 (96,67 %) випадках і 2 (3,33 %) випадки - без її порушення. Усіх пацієнтів з
порушенням вісі кінцівки було розподілено на дві основі групи. Вальгусна
деформація гомілки виявлена у 45 (77,59 %) випадках (від 10 до 15° - у 35, від 16
до 20° - у 7, більше 20° - 3 випадки). Варусна деформація вісі кінцівки виявлена у
13 (22,41 %) випадках (від 10 до 15° у 10, від 16 до 20° - у 2 і більше 20° - у 1
випадку). Також при обстеженні хворих було виявлено наявність згинально-
розгинальної контрактури у 48 хворих. Анкілози у колінних суглобах були
наявними у 2 хворих, у 1 з них – обох колінних суглобів.
При виконанні роботи нами вивчено та проаналізовано, за даними
рентгенографії та комп’ютерної томографії (КТ), варіанти анатомо-
функціональних особливостей у метаепіфізах кісток, що формують колінний
суглоб при вальгусній чи варусній деформації. Проведено математичне
моделювання фронтальних деформацій у колінному суглобі при РА. Вивчено
остеогенну активність стовбурових стромальних клітин у суглобових кінцях та
надколінку колінних суглобів з осьовими деформаціями, встановлено відповідну
кореляційну залежність з даними імунологічних та гістоморфометричних
показників. Проведено диференційоване визначення параметрів
гістоморфометричних показників спонгіози латеральних та медіальних виростків
стегна і великогомілкової кістки, видалених під час ендопротезування колінного
суглоба у хворих на РА з осьовими деформаціями. Удосконалено техніку
ендопротезування колінного суглоба у хворих на РА за наявності фронтальних
деформацій. Розроблено програму фізичної реабілітації таких пацієнтів після
ендопротезування на стаціонарному етапі відновного лікування і визначена її
ефективність.
