Ду В. -. Поетика камерно-вокального циклу в композиторській творчості другої половини ХХ століття (на прикладі камерно-вокальних творів С. Слонімського)

Дисертація присвячена розгляду характерних властивостей поетики камерно-вокальних циклів С. Слонімського як специфічної цілісної системи характерних ознак та художніх прийомів. У зв’язку з цим розглядається поняття поетики у дискурсивному колі естетичних, літературознавчих та музикознавчих досліджень, що дозволяє вивчати музичну поетику як системну цілісність засобів вираження у художньому творі в її проекції на композиторську творчість. Досліджуються принципи циклічної побудови та художні умови циклізації у камерно-вокальній творчості у взаємообумовленості та взаємозалежності з явищем «сюжетності» в музиці. Визначаються теоретично-концепційні засади, загальна логіка та художньо-змістові принципи взаємодії слова та музики як основи композиційної побудови камерно-вокального циклу. Це дозволяє простежувати характерні властивості поетики камерно-вокальних циклів С. Слонімського як специфічної цілісної системи характерних ознак та художніх прийомів. Досліджується художньо-образна семантика «Шести романсів на вірші А. Ахматової» та «Десяти віршів Анни Ахматової» як втілення авторської моделі камерно-вокального циклу. Краса та естетична вагомість поетичного слова, його художня досконалість мала для композитора надзвичайне значення, тому творчість А. Ахматової стає для нього джерелом натхнення, а сама поетеса – постійним співрозмовником композитора.