Козлова О. І. Оптимізація діагностики і лікування негоджкінських лімфом у дітей

У 100 дітей віком від 1 року до 17 років 10 міс. визначено категорії негоджкінських лімфом (НГЛ): лімфома Беркітта 46,7% хворих, лімфобластна лімфома 27,8%, анапластична Т(0)-великоклітинна лімфома 15,5%, дифузна В-великоклітинна лімфома 10,0%, Проведено ретроспективні та проспективні дослідження маніфестації та перебігу НГЛ. Відзначено агресивний перебіг НГЛ у дітей з ранньою схильністю до дисемінації, ураження кісткового мозку, ЦНС і інших органів. Діагностика варіанту НГЛ та стадії хвороби ґрунтувалася на результатах комплексу інструментальних обстежень (УЗД, рентгенографія, КТ, МРТ) та лабораторних досліджень пухлинного субстрату (цитологічні, гістологічні, імуноцито(гісто)хімічні дослідження). Проведено узагальнення перебігу і результатів лікування дітей за протоколами групи BFM: в ремісії І перебувають 62 (68,9%) хворих; померло 8 (8,9%) пацієнтів внаслідок ускладнень пухлинного процесу та тяжких супутніх інфекцій, та 8 (8,9%) хворих – в результаті резистентності до хіміотерапії та прогресування лімфоми; рецидиви НГЛ діагностовано у 12 (13,3%) хворих, з них ремісію ІІ досягнуто лише у 5. Вперше в Україні досліджено і проаналізовано особливості перебігу НГЛ у 10 дітей з комбінованим імунодефіцитом на тлі синдромів хромосомної нестабільності (СХН; синдром Ніймеґен, атаксія-телеангіектазія). Доведено, що специфічне лікування НГЛ при СХН за BFM-протоколами можливе та ефективне, але потребує індивідуальної корекції доз та режимів введення цитостатичних препаратів, інтенсивного антибактерійного и антимікотичного захисту, а також корекції імунного статусу.