Корж А. В. Порівняльна характеристика біохімічних показників плазми крові донорів заготовленої різними методами

Обстежено 191 донорів крові (97 чоловіків і 94 жінок): 156 активних донорів (81 чоловіків і 75 жінок), які здавали плазму регулярно, не менше трьох разів на рік і 35 первинних донорів резерву (19 чоловіків і 16 жінок), які здавали плазму уперше. Вивчено і висвітлено динаміку показників вторинних метаболічних порушень у соціальній групі активних донорів з урахуванням виду процедури заготівлі плазми та інтервалів між донаціями за біологічною ознакою (донори плазми). На основі отриманих даних встановлено діагностичну значущість та обгрунтовано важливість визначення у донорів плазми молекул середньої маси, вільних фракцій гістаміну, серотоніну, гепарину в плазмі крові з метою виявлення у донорів плазми вторинних метаболічних порушень, врахування цих параметрів при допуску до подальших донацій, формування групи ризику щодо стану здоров’я, у випадку перевищення граничних значень. Обґрунтовано, що найбільш оптимальним методом заготівлі донорської плазми є застосування автоматичного плазмаферезу, а найбільш оптимальний інтервал між послідовними процедурами, що не призводить до вторинних метаболічних порушень у донорів плазми і, відповідно, забезпечує належну якість заготовленого компонента крові та безпеку для реципієнта, запобігаючи виникненню фебрильних реакцій неімунної природи, становить 14 днів.