Калиниченко Т. О. Оптимізація технології кріоконсервування клітинного контенту пуповинної крові та методологічні засади функціонування донорських банків

Мета: Підвищення збереженості кількісно-якісного потенціалу кріоконсервованих клітинних суспензій пуповинної крові (ПК) шляхом оптимізації технології їх підготовки до довгострокового зберігання на підставі даних про динаміку розвитку прооксидантних процесів на етапах кріоконсервування. Визначення методологічних засад та принципів функціонування донорських банків пуповинної крові для алогенного клінічного застосування як частини національного реєстру донорської гемопоетичної тканини (ГТ). Об’єкт дослідження: процес кріоконсервування клітинних фракцій (ядровмісних клітин та еритроцитів) ПК та організаційно-функціональні засади донорських банків пуповинної крові для алогенного клінічного застосування. Запропоновано концепцію функціонування донорських банків ПК, включно з оптимізованою технологією, системою контролю якості та біоетичними принципами. Обґрунтовано причинно-наслідкові закономірності розвитку підвищеної індивідуальної чутливості ГТ ПК до факторів кріоконсервування в залежності від вихідних параметрів прооксидантного статусу зразка. Розроблено теоретичну модель прогнозу, що дозволяє адекватно передбачити можливі втрати якості перед початком обробки матеріалу та своєчасно визначити обсяг кріозахисту. Теоретично обґрунтовано та практично підтверджено, що індивідуальні риси донорського матеріалу щодо наявності або відсутності деяких мембранних структур антигенів груп крові та гісто-кров’яної групової специфічності визначають особливості природних лімітів адаптаційних властивостей клітин ПК у протидії факторам кріоконсервування. На основі систематизації та наукового обґрунтування підходів до тестування ГТ кріоконсервованої ПК розвинуто методологію контролю її якості та придатності для клінічного алогенного застосування.