Невмержицький В. М. Управління інноваційно-інвестиційним потенціалом конкурентоспроможності суб’єктів аграрного бізнесу

Дисертація присвячена вирішенню завдання обґрунтування теоретико-методичних та прикладних засад формування і впровадження механізмів, систем та інструментів управління інноваційно-інвестиційним потенціалом конкуренто-спроможності суб’єктів аграрного бізнесу. Ідентифіковано сутність та значення потенціалу конкурентоспроможності як об’єкта управління в діяльності суб’єктів аграрного бізнесу. Визначено характеристики інноваційної та інвестиційної складових потенціалу конкурентоспроможності суб’єкта аграрного бізнесу. Розроблено та апробовано методичні підходи та прийоми оцінювання інноваційно-інвестиційного потенціалу конкурентоспроможності суб’єктів аграрного бізнесу. Обґрунтовано пріоритетні напрями формування конкурентних переваг суб’єктів аграрного бізнесу. Формалізовано особливості впливу основних факторів на конкурентоспроможність відповідних підприємств. Встановлено взаємозв’язок між інноваційно-інвестиційною діяльністю та конкурентними стратегіями аграрних підприємств. Визначено об’єктну структуру, функціональне призначення та інструментальне наповнення механізму управління інноваційно-інвестиційним потенціалом конкурентоспроможності. Обґрунтовано архітектоніку механізму управління потенціалом конкурентоспроможності в інноваційно-інвестиційному розвитку суб’єктів аграрного бізнесу. Ідентифіковано пріоритетні конкурентні стратегії цих суб’єктів. Обґрунтовано архітектоніку механізму управління інноваційно-інвестиційним потенціалом конкурентоспроможності суб’єктів аграрного бізнесу, в основі якої лежить поєднання інструментів управління з окремими засобами, процедурами та функціями забезпечення поступального та конкуренто¬спроможного розвитку в контексті досягнення цілей останнього з одночасною інтеграцією в системи менеджменту підприємств-суб’єктів аграрного бізнесу засобів діагностики потенціалу конкурентоспроможності на засадах ідентифікації його внутрішніх та зовнішніх компонент, а також раціоналізації вибору стратегічних альтернатив розвитку та генерування імплементації відповідних конкурентних стратегій. Ідентифіковано значення інноваційно-інвестиційного інструментарію в генеруванні та імплементації конкурентних стратегій підприємства, які ґрунтуються на створенні та реалізації стійких конкурентних переваг за рахунок впровадження виробничих, комерційних і управлінських інновацій, орієнтації інвестиційної діяльності на їх впровадження та інвестування ресурсів у реалізацію проектів зниження рівня витрат та підвищення результатів виробництва та реалізації продукції підприємства. Виконано ідентифікацію пріоритетних напрямів інноваційно-інвестиційної діяльності суб’єктів аграрного бізнесу шляхом формалізації її орієнтованості на підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств-товаровиробників та їх продукції. Це дало змогу окреслити такі основі напрями: нарощування обсягів виробництва; повноцінна реалізація біологічного потенціалу сільськогосподар-ських рослин і тварин у виробничих умовах; покращання стану ґрунтів; розвиток соціальної інфраструктури; активізація залучення інтеграційних інструментів. Розвинуто наукове тлумачення сутнісно-змістового наповнення дефініції «конкурентна перевага», яке доцільно розглядати через призму реалізації конкурентного потенціалу підприємства в певних умовах ринкового позиціонування його продукції та визначати, як сукупність ознак та властивостей пропозиції продукції підприємства, яка дає змогу йому досягати співставних з конкурентами або більших, ніж у конкурентів, економічних результатів виробництва та реалізації. Виконано оцінку впливу факторів зовнішнього середовища суб’єктів аграрного бізнесу на протікання процесів створення та реалізації конкурентних переваг, які полягають в ідентифікації змісту, форм та інтенсивності впливу факторів, які детермінують продукування конкурентних переваг, а саме: рівня державної підтримки сільськогосподарських товаро¬виробників; структурно-динамічних тенденцій попиту на сільськогосподарську продукцію; рівня, інтенсивності та умов конкуренції; впливу суміжних продуктових та ресурсних ринків на ефективність діяльності суб’єктів аграрного бізнесу.