Безпала Н. В. Морально-етична лексика української мови ХVІ–ХVІІІ ст.

У дисертації вперше в українському мовознавстві комплексно досліджено морально-етичну лексику на позначення понять християнської етики в українській мові ХVІ–ХVІІІ ст. З’ясовано, що аналізована тематична група становила систему та формувалася за загальними тенденціями розвитку та закономірностями функціонування тогочасної української мови. У структурі морально-етичної лексики виокремлено дві лексико-тематичні групи: лексика на позначення християнських чеснот і лексика на позначення гріхів. На матеріалі різножанрових пам’яток писемності (богословських творів, проповідей, поезій, ділових текстів) здійснено реконструкцію структурної організації морально-етичної лексики в українській мові ХVІ–ХVІІІ ст.; описано семантику та смислове навантаження лексем, що виражають поняття про мораль та етику з погляду християнського світогляду; проаналізовано склад морально-етичної лексики за походженням; уточнено семантику окремих лексичних одиниць, зареєстрованих у «Словнику української мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст.», зокрема експліковано теїстичний шар семантичної структури, введено в науковий обіг матеріал із рідкісних пам’яток писемності, встановлено шляхи формування морально-етичної лексики, визначено історичну перспективу лексичних одиниць, обґрунтовано зв’язок із новою українською літературною мовою.