Новіков М. В. Особливості імунного статусу і імунокорекції та прогнозування у хворих на хронічний абактеріальний простатит герпесвірусної етіології

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності лікування хронічних урогенітальних інфекцій у чоловіків, а саме хронічних абактеріальних простатитів герпесвірусної етіології, шляхом дослідження особливостей імунного статусу та переваг застосування імунокоригуючих препаратів у таких пацієнтів та можливостей використання математичного моделювання у дослідженні звернень за медичною допомогою. Проведено аналіз даних пацієнтів, які звернулися за медичною допомогою до уролога амбулаторної ланки із ураженнями урогенітальної сфери герпесвірусної етіології. У результаті вивчення динаміки захворюваності встановлено, що переважали хворі у віці від 30 до 49 років (61,3%). Визначено сезонність захворюваності із максимумом у весняно-літні місяці (перевищення середньомісячного показника у 1,52 рази у червні та 1,6 рази у липні). Аналіз імунограм хворих із простатитом герпетичної, цитомегаловірусної та поєднаної етіології виявив наявність порушень у роботі імунної системи, характерних для імуносупресивного процесу, що стало підґрунтям для формування рекомендації про обов’язкове дослідження імунного статусу при діагностиці даного захворювання. Було вивчено можливості застосування імуномодуляторів, а саме циклоферону, рекомбінантного альфа-2b інтерферону та бендазолу у схемі лікування. Отримано позитивний ефект, найбільш значний при комбінуванні всіх трьох препаратів. Порівняння проводилося із групою контролю (пацієнти, проліковані без залучення імуномодуляторів) і з показниками тієї ж групи до лікування. Подальше дослідження даних 150 хворих на простатит герпесвірусної етіології чоловіків та порівняння отриманих результатів із даними контрольної групи довело, що існує річна періодичність звертання за медичною допомогою із максимумом у весняно-літний період, що було підтверджено методами математичного аналізу, а саме статистичною моделлю у вигляді полінома другого ступеня, обраного за умовами параметричної статистики, і спектральним методом – періодограмою з високою кореляцією (0,85).