Городинська О. Ю. Особливості діагностики та клінічного перебігу гіпотиреозу в поєднанні з ішемічною хворобою серця за використанням розробленої математичної моделі гіпотиреоїдного серця.

Дисертація присвячена актуальному питанню ендокринології, а саме поглибленню сучасного наукового уявлення щодо визначенняособливостей діагностики та клінічного перебігу гіпотиреозу в поєднанні з ішемічною хворобою серця, оптимізації існуючої стратегії діагностики гіпотиреоїдноїкардіоміопатіїза використанням розробленої математичної моделі гіпотиреоїдного серця на підставі клінічних проявів та структурно-функціональних змін міокарда. Зниження функціональної активності щитоподібної залози призводить до змін вегетативної нервової системи з підвищенням тонусу парасимпатичного відділу, ліпідного дисбалансу, напруження роботи реґіонарної та центральної гемодинаміки, ремоделювання міокарда лівого шлуночка, які не ідентичні атеросклеротичним порушенням та потенціюють прояви серцевої недостатності. У хворих на гіпотиреоз відмічається потовщення стінок міокарда лівого шлуночка, що доводить специфічність змін геометрії серця у бік розвитку ексцентричної гіпертрофії, що можна вважати маркером «гіпотиреоїдного» серця, вираженість якого може визначати ступінь тяжкості гіпотиреозу. На підставі багатофакторного аналізу відібрано ознаки (індекс маси тіла, рівень загального холестерину, фракція викиду, товщина міжшлуночкової перетинки, маса міокарда лівого шлуночка, індекс Кердо), які дозволили створити прогностичну діагностичну математичну модель гіпотиреоїдноїкардіоміопатії. Враховуючи отримані дані розроблено схему розвитку та алгоритм діагностики гіпотиреоїдноїкардіоміопатії