Пірієв О. В. Стильова еволюція камерно-інструментальної творчості Макса Реґера

У дисертації вперше системно досліджено камерно-інструментальні твори М. Реґера в проекції на індивідуальний стиль композитора; осмислено та уточнено роль камерно-інструментальної музики в процесах стильової еволюції його творчості. Вибудувано типологію індивідуального стилю М. Реґера на основі аналізу провідних стильових тенденцій європейського музичного мистецтва кінця XIX - початку ХХ століття (пізній романтизм, неокласицизм, модерн/юґендштіль). В дослідженні уточнено хронологію стильової еволюції творчості М. Реґера. Ранній період, що охоплює дві фази (1889-1900 рр. - власне ранній, 1900-1904 рр. - "дикий" період), пройшов під знаком постромантичної стильової парадигми. Центральний (зрілий) період 1904-1914 рр. показовий найбільшою кількістю написаних камерно-інструментальних творів і схильністю до романтизму - неокласицизму. Пізній період (1914-1916) із виокремленням у ньому "Єнського" (1915-1916), як і зрілий, продемонстрував співіснування різних стильових начал та переорієнтацію творчих інтенцій у двох напрямках: монологічного і множинного стилю.