Калашник О. В. Прономінативи в українській інтимній поезії ІІ пол. ХХ – поч. ХХІ ст.: семантика і стилістика.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U101827

Здобувач

Спеціальність

  • 10.02.01 - Українська мова

20-04-2021

Спеціалізована вчена рада

К 64.053.05

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Анотація

Об’єкт дослідження – прономінативи в текстах інтимної лірики; мета – з’ясувати художньо-семантичне наповнення й виявити стилістичний потенціал прономінативів у текстах інтимної лірики ІІ пол. ХХ – початку ХХІ століть; завдання – схарактеризувати методологію дослідження та його науковий інструментарій, обґрунтувавши наукові засади вивчення займенника як одиниці мовної системи та одиниці мовлення; проаналізувати категоріальні ознаки та семантичний і прагматичний потенціал займенника; розглянути й описати проблеми, яких торкалися науковці, досліджуючи семантику займенника; окреслити основні художньо-семантичні моделі займенників як смислові конструкти, усталені в текстах інтимної лірики; визначити характер художньо-семантичного наповнення займенника в текстах інтимної лірики; виявити поширені в українській інтимній поезії зазначеного періоду стилістеми із структурно-смисловою домінантою – займенником; зʼясувати роль прономінативів у стилістичному моделюванні української поетичної картини; методи – описовий, гіпотетико-дедуктивний, лінгвістичного спостереження та контекстуального аналізу, семантичний аналіз текстового значення займенника та семантико-стилістичний, інтерпретаційно-текстовий аналіз, метод лінгвістичного моделювання; новизна – уперше в українському мовознавстві досліджено питання семантики, стилістичної спроможності та значущості займенників в українській інтимній поезії; уперше зроблено спробу окреслити художню семантику займенників різних розрядів у текстах інтимної лірики, виявити стилістичні преференції прономінативів, зокрема особливості стилістичних фігур, утворених за допомогою займенників, уперше характер уживаності займенників в аналізованих текстах представлено у вигляді художньо-семантичних моделей, робота актуалізує один із напрямів лінгвопоетичних студій – вивчення потенційних можливостей окремих частин мови, що виступають у художньому тексті маркером прагматики – образності, емоційності, експресивності; результати дослідження можуть бути використані у викладанні навчальних дисциплін філологічного змісту: сучасна українська літературна мова, стилістика сучасної української мови, лінгвістичний аналіз художнього тексту, лінгвістика тексту, спецкурсів, спрямованих на вивчення мови української поезії, поетичної граматики, а також під час керівництва кваліфікаційними науковими роботами різного рівня; галузь – філологія.

Файли

Схожі дисертації