Мельник Т. О. Моніторинг клінічного перебігу та динаміки лікування хронічного гепатиту В у осіб, які інфіковані вірусом імунодефіциту людини

Дисертація здобувача присвячена дослідженню особливостей клінічного перебігу хронічного гепатиту В, відповіді на лікування у ВІЛ-інфікованих осіб та прогнозуванню наслідків перебігу та лікування хворих з коінфекцією ХГВ/ВІЛ осіб на основі визначення ролі клініко-біохімічних показників активності печінкового запалення, кількісного вмісту HBsAg у хворих на ВІЛ-інфекцію. Доповнені наукові дані щодо особливостей клініко-лабораторного перебігу ХГВ на тлі ВІЛ-інфекції. Встановлено переважання у коінфікованих ВІЛ/ХГВ в 1,45 разів частішими ознак астено-вегетативного синдрому, в 2,42 рази – диспепсичного, в 2,47 рази скарг на періодичну нудоту та зниження апетиту, в 1,14 рази вищого рівня АЛТ в сироватці крові. Водночас у пацієнтів з коінфекцією у 2,33 рази частіше були виявлені особи з високим вірусним навантаженням HBV та в 2, 60 разів частіше з вираженим фіброзом печінки (F3). Встановлено взаємозв’язок кількісного вмісту HBsAg в сироватці крові коінфікованих ВІЛ/ХГВ пацієнтів з рівнем АЛТ (r=0,639) та величиною вірусного навантаження HBV (r=0,718). Виявлено особливості динаміки рівня АЛТ в сироватці крові пацієнтів з ХГВ на тлі ВІЛ-інфекції протягом проведення ПВТ. Встановлено збільшення серед них, порівняно з хворими з ХГВ, в 4,50 рази осіб з «ALT flare» через ≤ 6 місяців лікування та зростання кількості хворих з наявністю «ALT flare» відповідно тривалості лікування в 2,33 рази. Доповнені дані щодо динаміки кількісного вмісту HBsAg в сироватці крові пацієнтів з ХГВ на тлі ВІЛ-інфекції під час проведення ПВТ із застосуванням тенофовіру дизопроксилу фумарату. Побудована модель впливу факторів на зниження на 2 log10 HBsAg в сироватці крові у хворих ХГВ на тлі ВІЛ-інфекції при проведенні ПВТ за допомогою параметричного підходу. Доведено достовірне прискорення зниження на 2 log10 HBsAg в сироватці крові у цих хворих з виникненням «ALT flare» в перші 6 місяців з моменту лікування (beta=0.44±0.02, p<0.0001), та за наявності у хворих першої та другої стадії ВІЛ на початку лікування (beta= -1.38±0.03, p<0.0001).