Луцик С. А. Периопераційне знеболення у пацієнтів похилого віку з вихідною хронічною серцевою недостатністю

В роботі представлено вирішення актуального клінічного завдання сучасної анестезіології - підвищення ефективності лікування хворих похилого віку з вихідною хронічною серцевою недостатністю шляхом розробки методів удосконалення периопераційного знеболення і профілактики церебральних ускладнень під час проведення анестезії та інтенсивної терапії у периопераційному періоді. До дослідження включено 90 пацієнтів похилого віку (71,2±2,6 років) з хірургічною патологією органів черевної порожнини (рак кишечника), які зазнали планового оперативного втручання - органозберігальна операція з лімфодисекцією D2–D3 - під загальною анестезією із штучною вентиляцією легень. Відбір хворих проводився на основі критеріїв включення і виключення. Вивчено діагностичну цінність рівня МПН в крові, рівня больових відчуттів за шкалою ВАШ, концентрації кортизолу та ендотеліну 1 в крові в залежності від добової потреби в анальгетиках, частоти їх введення, тривалості ефективної аналгезії, а також вивчалися взаємозв'язки між отриманими показниками. Досліджувалися зв'язки зазначених показників із впливом знеболюючих засобів, що були запропоновані у групах, та виразність ПКД у досліджуваних хворих. Визначені зміни дозволили зрозуміти механізм впливу патогенетичних проявів больового синдрому на фоні скомпрометованого фоновою хронічною серцевою недостатністю ендотелію на когнітивні здібності хворих, насамперед інтегративну функцію вищої нервової діяльності, короткострокову пам'ять, емоційну сферу, стійкість уваги. Додавання до стандартного протоколу периопераційної інтенсивної терапії у якості знеболювання налбуфіна гідрохлориду і розчину L-лізина аспартату у пацієнтів похилого віку з вихідною ХСН сприяє зменшенню кількості кардіальних ускладнень в післяопераційному періоді в 2 рази, випадків післяопераційного делірію в 1,5 рази, сприяю більш швидкому відновленню когнітивних розладів