Потапенко С. В. Прогнозування розвитку та корекція вегетативних розладів у дітей та підлітків з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню прогнозування та корекції вегетативних розладів у дітей та підлітків з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) на підставі вивчення особливостей клінічного та ендоскопічного перебігу, кислотності стравоходу, вмісту електролітів та варіабельності серцевого ритму. В дослідження включено 141 дитину віком від 9 до 17 років з хронічною гастродуоденальною патологією. Пацієнти були розподілені на групи: I – 77 осіб з ендоскопічно-позитивною ГЕРХ, II – 44 дитини з хронічною гастродуоденальною патологією без проявів рефлюксу з боку стравоходу, III – 20 умовно здорових дітей. При ГЕРХ виявлено посилення симпатичних впливів (зниження порівняно з контрольною групою mRR, SDNNi, RMSSD, TI; р<0,05) на вегетативний тонус та зниження парасимпатичної активності (збільшення порівняно з контрольною групою IVR, VPR, PAPR; р<0,05). При зростанні показника ЦІ підвищується показник шлункової кислотності (r=+0,56; р<0,05) та ступінь важкості езофагіту (r=+0,72; р<0,05). Встановлено вплив дефіциту магнію на розвиток вегетативних порушень у цієї категорії хворих, що підтверджено кореляційними зв’язками між показниками ВСР (MxDMn (r=-0,58; р<0,05); IVR (r=+0,59; р<0,05); VPR (r=+0,57; р<0,05); SI (r=+0,56; р<0,05)) та рівнем співвідношення Ca/Mgеритр.. Факторами для прогнозування розвитку дефіциту магнію при ГЕРХ визначено гіперацидність шлункового вмісту, 2-3 ст. рефлюкс-езофагіту, LF день >67,34; LF ніч >45,92; HF день <27,16; HF ніч <50,9; LF/HF день > 2,22; SI день > 40,4;PAPR день >36,8; ЦІ 1,2-1,39. За допомогою рівняння логістичної регресії створено прогностичну модель розвитку перенапруження та зриву адаптації у дітей з ГЕРХ; до прогностичних ознак включено наявність H. рylori, тривалість захворювання, ГЕР, ДГР, ЦІ, внутрішньоклітинний магній, Са/Mgеритр.. Для корекції дефіциту магнію протягом 2 місяців використано препарат − донатор магнію.