Маковська Н. М. Співвідносна мінливість неспецифічної резистентності та господарськи корисних ознак великої рогатої худоби та свиней

Дисертаційна робота присвячена вивченню закономірностей формування неспецифічної резистентності та її зв’язку з господарськи корисними ознаками. Визначені доступні та інформативні інтер'єрні тести (на стресчутливість, загальну реактивність, резистентність), які дають загальне уявлення про взаємодію «генотип–середовище» на індивідуальному рівні, що дозволяє виявити особливості прояву неспецифічної резистентності та її зв’язок з господарськи корисними ознаками великої рогатої худоби та свиней. Встановлено пряму залежність між живою масою новонароджених телят та рівнем фагоцитарної активності у віці 2 місяці (r = +0,38 ± 0,161; Р < 0,05). Встановлено вплив стрес-статусу на живу масу телят у 2 міс. (ɳх2 = 0,19 ± 0,060; Р < 0,05), імунореактивності – у 6 міс. (ɳх2 = 0,34 ± 0,098). У корів, які в ранньому віці (2 міс.) мали статус «стрес-норма», рівень молочної продуктивності був вірогідно вищим на 1843 кг (Р < 0,05), ніж у стрес-чутливих тварин. Встановлено статистично значущий вплив фактору «батько» (10-11%) на прояв маститу у корів. У корів з проявом субклінічного маститу відбувається вірогідне зниження надою (на 6,4–7,6%; Р < 0,01) та якісних показників молока (вмісту в молоці жиру - на 0,6-1,1%; білка – на 0,3-0,5%, Р < 0,001) у порівнянні із здоровими. Свині великої чорної породи більш стійкі до стресу та характеризуються кращою неспецифічною резистентністю (ФА на 2,3%, Р < 0,05; ІФ на 18,2%; Р < 0,001). Також вони мають кращі (на 4,7%) показники збереженості молодняку у підсисний період, ніж свиноматки великої білої породи (Р < 0,001). Свиноматки великої білої породи переважають (Р < 0,01) за