Рудь П. В. Еволюція композиторського стилю Олександра Щетинського

Дисертацію присвячено творчості О. Щетинського, яка є відображенням складної культурно-мистецької ситуації постмодернізму, взаємодії поставанґарду, класичних і національних традицій. Запропоновано періодизацію творчості митця, що розкриває еволюцію стилю через вишукану мотивно-інтонаційну роботу, тонку диференціацію оркестрових тембрів та оперування сонорно-алеаторичними комплексами для створення спектрального оркестрового звучання; володіння композиторськими техніками, поєднаними із вільною дванадцятитоновістю, мікрохроматикою, тональними і модальними елементами. Авторські назви творів мають конструктивну і програмну сутність. Підкреслено значення християнської тематики та її втілення не лише у вокально-хорових, а й в інструментальних жанрах, що призводить до появи духовного напряму в українській інструментальній музиці. В зрілому періоді творчості виявлено пошук універсальних мовно-стильових засобів та створення метастилю. Запропоновано поняття «стиль як техніка», яке розкриває сутність стильового синтезу як оперування різностильовими (чужими) конструктами у власному мовно-стильовому континуумі.