Уркаєв В. С. Психокорекція ігрової адиктивної поведінки в осіб раннього юнацького віку

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0422U100090

Здобувач

Спеціальність

  • 19.00.04 - Медична психологія

20-12-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 26.453.02

Інститут психології імені Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України

Анотація

Під ігровою адиктивною поведінкою розуміється основний дохворобний стан (девіація, преморбід) залежності від азартних ігор. В ранньому юнацькому віці ігрова адиктивна поведінка пов’язана з порушенням самовизначення, що проявляється в ряді індивідуально-психологічних особливостей. Вибірка дослідження склала 156 осіб, серед яких 124 юнок та 32 юнаків, віком 16 – 17 років. Ігрова адиктивна поведінка була присутня у 21 особи, що склало 13,47% вибірки. Для вивчення ігрової адиктивної поведінки в ранньому юнацькому віці використовувалась вибірка з 71 особи — врівноважена за статтю (39 дівчат та 32 хлопці) та частотою присутності в цих групах ігрової адиктивної поведінки (12 та 9 випадків, відповідно). Ефективність психокорекційної програми вивчалась на основі порівняння результатів психодіагностики 15 осіб з ігровою адиктивною поведінкою до та після проведення психокорекції В констатувальній частині дослідження встановлено, що наступні індивідуально-психологічні риси збільшують ймовірність виникнення девіації: психологічна залежність, порушення ідентичності та процесу самоактуалізації, невдоволення рівнем своїх досягнень, відсутність високих значень самооцінки, психологічне неблагополуччя. Ігрова адиктивна поведінка частіше зустрічалась у юнаків які: не мали чітко окреслених цілей життя, мали посередню цілеспрямованість та неповну міру задоволення насиченням свого життя. На основі факторного аналізу, підтверджено приналежність виявлених індивідуально-психологічних особливостей осіб з ігровою адиктивною поведінкою особливостей до порушення самовизначення. Представлена авторська програма психокорекції ігрової адиктивної поведінки, яка передбачає групову роботу раз на тиждень, протягом 17 занять. Доведено, що розроблена програма статистично-достовірно сприяла послабленню деяких аспектів психологічної залежності, розвитку цілісної ідентичності, поліпшенню показників самоактуалізації та самооцінки, підвищенню рівня осмисленості життя, зменшенню проявів ігрової адиктивної поведінки (у 47 % учасників вивчаєма девіація зникла).

Файли

Схожі дисертації