Дисертацію присвячено комплексному вивченню соціально-демографічних, клініко-психологічних, патопсихологічних, індивідуально-патоперсонологічних та психопатологічних аспектів депресивних розладів з урахуванням гендерного, вікового, соціально-демографічного та клінічного патоморфозу; науковому обґрунтуванні та розробці комплексної системи відповідного медико-психологічного супроводу. У роботі наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення актуальної наукової проблеми медичної психології щодо покращення системи медико-психологічного супроводу пацієнтів з депресивними розладами на підставі вивчення комплексу соціально-демографічних, клініко-психологічних, патопсихологічних, індивідуально-патоперсонологічних та психопатологічних чинників у контексті патоморфозу. Основою дослідження стало вивчення медичної документації 403 пацієнтів з депресивними розладами, які зверталися за медичною допомогою у період 1971-2016 років, поглиблене дослідження медичної документації 236 пацієнтів з депресивними розладами, які зверталися за медичною допомогою у період 1971-1995 років, а також клініко-психологічного обстеження 245 пацієнтів з депресивними розладами. Встановлено, що основними тенденціями вікового патоморфозу депресивних розладів є значуще більш ранній вік початку захворювання та збільшення вікового діапазону дебюту депресивних розладів; гендерного патоморфозу – збільшення питомої ваги жінок серед хворих; а соціально-демографічний патоморфоз визначається суспільно-соціальними тенденціями. Виявлено, що клінічний патоморфоз ініціального етапу депресивних розладів характеризується загальною тенденцію до збільшення виразності ініціальної симптоматики з емоційною гіперестезією, астенією, соматовегетативними порушеннями та диссомніями; маніфестного етапу – зменшенням астенічної симптоматики і збільшенням тривожної, соматовегетативної та диссомнічної симптоматики. У динаміці клінічного патоморфозу депресивних розладів зменшилася поширеність ангедонії і заниженої самооцінки, та збільшилася поширеність астенічної, когнітивної, тривожної, сомато-вегетативної і диссомнічної симптоматики. В інтрасиндромологічній структурі зменшилася частота вітальних та анестетичних форм при збільшенні поширеності апатичної, тривожно-фобічної та іпохондричної депресій з диссомнічним, сомато-вегетативним, сенесто-алгічним, астенічним та патохарактерологічним синдромами. Клінічний патоморфоз депресивних розладів більшою мірою виражений у віковій групі до 30 років. Встановлено погіршення основної депресивної сипмтоматики з віком, більш виражене у чоловіків, з превалюванням у синдромологічній структурі у жінок анергічних і астенічних компонентів, тривожно-фобічних і сенесто-іпохондричних проявів, а у чоловіків адинамічного і дисфоричного синдромів. Виявлено поліморфність психопатологічних проявів сучасних депресивних розладів, що включають, окрім стрижневої депресивної і тривожної симптоматики, помірно виражені прояви міжособистісної сензитивності, обсесивно-компульсивної симптоматики та соматизації; що збільшуються з віком. Ідентифіковано стійкі патохарактерологічні і патоперсонологічні риси, асоційовані з депресивними розладами, що включають стійку дистимію, тривогу, іпохондричні фіксації, афективну лабільність і психопатизацію, і визначено їх гендерні та вікові особливості. Встановлено, що депресивні розлади супроводжуються суттєвим зниженням життєстійкості та якості життя і соціальної підтримки пацієнтів, та вираженою соціально-психологічною дезадаптацією, що погіршується з віком. Визначено, що основними предикторами депресивного розладу на ініціальному етапі є знижений настрій, диссомнії, прояви тривоги, страху, астенізації та соматовегетативної симптоматики, та ідентифіковано специфічні гендерні відмінності. Розроблено математичну прогностичну модель розвитку психосоціальної дезадаптації при депресивних розладах і запропоновано операціональні критерії для якісної і кількісної оцінки ризику психосоціальної дезадаптації. З урахуванням основних тенденцій патоморфозу депресій та соціально-демографічних, клініко-психологічних, патопсихологічних, індивідуально-патоперсонологічних та психопатологічних особливостей сучасних депресивних розладів розроблено і впроваджено в практику комплексну систему медико-психологічного супроводу пацієнтів з депресіями. За результатами апробації запропонованої системи підтверджено її високу ефективність.
