Суббота С. О. Клініко- та нейропсихологічна детермінація реабілітаційного потенціалу особистості

В роботі здійснено теоретико-методологічний аналіз та узагальнення наукових даних щодо клініко- та нейропсихологічних предиспозицій та особливостей детермінації реабілітаційного потенціалу особистості. На засадах генетичного, парадигмального, концептуального та функціонального аналізу досліджень розкрито психологічні особливості реабілітаційного потенціалу особистості в контексті її посттравматичного зростання. Проаналізовано особливості феноменології повторного переживання в контексті посттравматичних наративів та узагальнено концептуальні засади психосоціальної реабілітації та актуалізації реабілітаційного потенціалу особистості. Обґрунтовано обумовленість психотравматичного досвіду у осіб з невротичними розладами за типами: агравації, депресії, симптоматики уникання, дистресу, дезадаптації та тенденції до уникання, невротичного, істероподібного, психастенічного, патохарактерологічного, імунно-алергічного синдрому та вегето-судинної дистонії, та у осіб із соматогеніями за типом диссимулятивних тенденцій, фіксації на травматичній події, схильності до переживання повторюваності травматичної події, гіперактивації внаслідок травматизації, симптоматики переживання вторгнення травматичного досвіду в повсякденне життя, астенічного, ЛОР-синдрому, ШКТ-синдрому, ССС-синдрому та анемічного синдрому. На засадах нейропсихологічного дослідження об’єктивізовано та диференційовано гендерні особливості реабілітаційного потенціалу осіб з невротичними розладами та соматогеніями. Побудовано моделі реабілітаційного потенціалу осіб з невротичними розладами та соматогеніями, що стало підставою для диференціації чинників його предикції та ефекції. Доведено емпіричну цінність програми психологічної корекції на засадах генетичної психології, когнітивного моделювання та нейроперсонології.