За результатами проведених досліджень оптимізовано та удосконалено елементи технології виробництва продукції бджільництва в умовах техногенного навантаження на нектаропилконосні угіддя, що сприяло підвищенню використання нектаропилконосної бази у весняний період та зниженню вмісту важких металів (свинцю, кадмію) та мікроелементів (цинку та міді) у меді, бджолиному обніжжі, перзі та гомогенаті трутневих личинок. Виявлено, що в умовах нектаропилконосних сільськогосподарських угідь Лісостепу правобережного ясно-сірі лісові ґрунти характеризуються найвищим рівнем свинцю та кадмію. Глибокий обробіток ґрунту (28–30 см) порівняно з поверхневим (10–14 см) сприяє зниженню вмісту важких металів. В умовах досліджуваних нектаропилконосних угідь Вінниччини виявлено у вегетативній масі соняшнику вищий вміст свинцю на 42,6 %, кадмію – у 2,0 рази, цинку – на 16,1 % та міді – на 24,0 % порівняно з ріпаком озимим, порівняно з гречкою – відповідно на 27,6 %, або у 2,2 раза та на 37,8 %, або у 2,3 раза. Виробництво товарного меду з медоносів саду, ріпаку озимого та різнотрав’я склало 18,5 %, липи, гречки і різнотрав’я – 13,5 %, соняшнику та різнотрав’я – 72,3 %. За результатами досліджень встановлено, що інтенсивність накопичення важких металів і мікроелементів у меді залежала від ботанічного походження нектаропилконосів, рівня мінеральних речовин та техногенного навантаження на ґрунти. У меді, виробленому з нектару медоносів саду і ріпаку озимого, нижчий вміст важких металів. Збільшення золи у соняшниковому меді супроводжувалося підвищеним вмістом свинцю на 14,3 % та кадмію – на 23,8 % порівняно з ріпаковим. Техногенний вплив воєнних дій збільшував у ґрунтах сільськогосподарських нектаропилконосних угідь вміст важких металів, що спричинило підвищенню концентрації у меді свинцю у 3,6 раза, кадмію – у 2,6 раза та цинку – у 2,0 раза. Виявлено, що виробництво бджолиного обніжжя з ріпаку озимого і різнотрав’я склало 54,6 %, гречки і різнотрав’я – 27,0 %, соняшнику і різнотрав’я – 18,4 %. Бджолине обніжжя з ріпаку озимого мало найнижчий вміст важких металів. Виявлено вищий вміст свинцю і кадмію у нерозчинній у воді фракції бджолиного обніжжя з квіткового пилку трав’яних пилконосів порівняно з деревними пилконосами. За підвищення внаслідок техногенного навантаження воєнних дій у ґрунтах свинцю у 3,74 раза, кадмію – у 2,7 раза та цинку – у 1,9 раза спостерігалося підвищення вмісту цих елементів у бджолиному обніжжі, відповідно у 15,6 раза, 6,6 та 1,8 раза. Встановлено, що в умовах нектаропилконосних угідь Лісостепу правобережного на досліджуваних територіях Вінниччини на виробництво перги з ріпаку озимого та різнотрав’я припадає 54,5 %, гречки та різнотрав’я – 27,2 %, соняшнику та різнотрав’я – 18,2 %. Основне виробництво гомогенату трутневих личинок (77 %) відбувається у період цвітіння липи та гречки. Виявлено, що найменше забруднені важкими металами перга і гомогенат трутневих личинок у період цвітіння ріпаку озимого і різнотрав'я. У меді, бджолиному обніжжі і перзі, вироблених в період цвітіння основного нектаропилконосу ріпаку озимого, нижчий вміст свинцю відповідно на 34,6 %, 26,0 і 24,4 %, кадмію – на 37,5 %, 43,2 і 46,1 %, цинку – на 47,6 %, 8,8 і 1,7 % і міді – на 41,3 %, 8,6 і 9,7 % порівняно з періодом цвітіння гречки, а порівняно з періодом цвітіння соняшнику, відповідно менше свинцю – на 15,0 %, 33,3 і 30,3 %, кадмію – на 23,1 %, 50,0 і 48,7 %, цинку – на 35,8 %, 29,7 і 25,6 % та міді – на 28,1 %, 28,8 і 11,1 %. Формування кормових запасів на зимовий період шляхом поповнення їх за рахунок підгодівлі бджіл цукровим сиропом у період підтримуючого медозбору до цвітіння соняшнику сприяло підвищенню розвитку бджолиних сімей, збереженню їх сили.
