Шамраєв С. М. Модифікація залобкової простатектомії

Об'єкт дослідження: 1932 історії хвороб пацієнтів з гіперплазією простати, 132 хворих, яким виконана залобкова простатектомія з ручним або апаратним уретроцистоанастомозом. Мета і методи дослідження: використовуючи аппарат для накладання швів на уретру, клініко-уродинамічні, сонографічні, лабораторні, морфологічні методики, метод основного масиву та клініко-статистичний аналіз, покращити найближчі і віддалені результати хірургічного лікування хворих на гіперплазію передміхурової залози шляхом модифікації формування везико-уретрального анастомозу після залобкової простатектомії. Теоретичні результати і новизна: розроблені апарат для накладання швів на уретру та новий спосіб уретроцистоанастомозу при залобковій простатектомії, методи профілактики післяопераційних ускладнень, визначені причини їх розвитку. Практичне значення: отримані результати дозволя-ють зменшити кількість інтра- і післяопераційних ускладнень, підвищити ефективність відновлення сечовипускання, зменшити термін госпіталізації хворих на г іперплазію простати. Предмет та ступінь впровадження: нові розробки (патент України №12640 і А.С.Росії №97109443) впроваджено в урологічному відділені Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання, в учбовий і науковий процес кафедри урології і нефрології Донецького державного медичного університету ім.М.Горького. Ефективність впровадження: зменшення частоти післяопераційних ускладнень, витрат на лікування та термінів госпіталізаціі хворих на гіперплазію простати. Сфера використання: урологічні та хірургічні відділення, кафедри урології.