Гамзюк М. В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови (досвід дослідження в синхронії та діахронії)

Дисертацію присвячено вивченню емотивності як мовної категорії та механізмів утворення емотивного компонента значення у становленні фразеологізмів. Аналіз онтологічних та гносеологічних основ емотивності, взаємозв'язку емоцій з іншими компонентами відомості, передусім з мисленням і пам'яттю, а також їх мовного відображення засвідчили, що емотивність властива кожному мовному рівню, кожен з яких має власну систему вираження емоцій, а лексичні та фразеологічні одиниці можуть їх також називати і описувати. Фразеологічні одиниці спеціально створені для вираження емоцій. Емотивність є однією з їхніх категоріальних ознак. Вона виникає внаслідок встановлення основним значенням вихідних слів нових видів відношень, що призводить до емотивного переосмислення слів і/ чи синтаксичних конструкцій. Емотивність може виникати без переосмислення шляхом опису емоціогенних ситуацій чи наявності у складі твірної одиниці архаїзмів, некротизмів, неологізмів, запозичених слів. Досліджено мовні механізми вираження та модифіка ції складників емотивності: емотивної оцінності, емотивного тону, інтенсивності та тривалості. Установлено особливості актуалізації фразеологічних одиниць з урахуванням емотивного компонента значення, а також передумови лексикалізації та елімінації фразеологізмів.