Хвисюк О. М. Кульшово-поперековий синдром (патогенез, діагностика, принципи лікування)

Об'єкт дослідження - кульшово-поперековий синдром (КПС). Мета - обґрунтувати відособлення спільної патології кульшового суглобу та поперекового відділу хребта в єдиний кульшово-поперековий синдром на під-ставі проведення інформаційно-аналітичного і клініко-лабораторних досліджень, розробити комплексну систему діагностики та лікування. Методи - клінічні, лабораторні, інструментальні, статистичні. Розроблено новий концептуально-методологічний підхід до проблеми суглобового болю з урахуванням взаємодії інтраартикулярних факторів патогенезу захворювань суглобів з екстраартикулярними, в першу чергу, вертебральними. Доведено доречність зведення у єдиний КПС різних нозологічних форм та патогенетичних ситуацій, що відбиваються через кульшовий та поперековий біль та дисфункції, визначено метаболічні, рефлекторно-алгічні та біомеханічні особливості КПС. Встановлена роль інтра-, екстраартикулярних і вертебральних чинників у генезі КПС та його клінічних маніфестаціях, на підставі взаємодії яких виділено три патогенетичних механізми розвитку КПС. Розроблено систему комплексної діагностики КПС, експертні біомеханічні і біохімічні системи, алгоритм діагностичних блокад, засіб МРТ діагностики лабільності дискового випинання в поперековому відділі хребта, засіб доплеро-графічної діагностики стану кровообігу області кульшо-вого суглоба. Розроблено систему лікувальних заходів, спрямованих на боротьбу з болем, усунення запальних і аутоімунних змін, поліпшення трофіки тканин ОРС, від-новлення функції опори і руху. Запропоновано засіб м'якої редресації контрактур кульшового суглоба, комплексну лікувальну блокаду попереково-крижового відділу хребта. Запропоновано засіб локальної ін'єкційної терапії м'язових тригерних пунктів із застосуванням озоно-кисневої суміши. Удосконалено техніку блокад затульного нерву, поперекового сплетіння і зовнішнього шкіряного нерва стегна. Розроблено поліфакторну систему оцінки функціонального стану хворих із КПС. При лікуванні у всіх хворих отримано стійке зменшення інтенсивності болю; у 84,0% пацієнтів - зменшення ступеню функціональних порушень. Результати дослідження використовуються в клінічній практиці Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка, ОКТЛ та міський клінічній лікарні № 7 м. Харкова, обласній лікарні м. Суми, Українського інституту неврології та психіатрії,на кафедрах травматології та ортопедії ХМАПО, Харківського медичного університету. Травматологія та ортопедія