Дядечко Л. П. Крилаті слова в російській мові: системно-функціональний та лексикографічний аспекти.

На аналізі понад 3000 одиниць у 15 000 слово- та фразовживаннях обґрунтовується мовний статус крилатих слів, які є іпостасною формою поєднання двох контекстів – вихідного та актуального. За походженням крилатий зворот – це більш-менш точна цитата з одного тексту; стабілізувавши свої семантико-структурні параметри в процесі функціонування, він включається в інший текст як готова одиниця значного експресивного заряду (принаймні по лінії "своє" –– "чуже (авторитетне)" слово). Виявлено найбільш типові семантико-структурні стабілізаційні моделі крилатих слів / виразів у російській мові, розкрито особливості категорії ептонімічності ("крилатості") – головної ознаки крилатих слів, яка виникає і закріплюється внаслідок дії вербального імпринтингу. На ступінь ептонімічності впливають не тільки екстралінгвальні внутрішні і зовнішні чинники, але і власне лінгвістичні: існування загальномовного омоніма; простота конструювання і частота функціонування звороту, який має ідентичну з крилатим висловом структуру. Специфіка сучасних крилатих слів має бути відображена в мультимедійному варіанті словника, здатному адекватно передати інформацію, яку несе першоджерело – невербальний текст або текст ускладненої фактури (теле-, кінотекст).